Сьогодні у Верховній Раді під час години запитань до уряду народні депутати мають заслухати міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка з інформацією про ситуацію в паливно-енергетичному комплексі держави і чому так складно домовлятися з Росією за ціну на газ.
Ця тема викликає бурхливі емоції серед депутатського корпусу. У народних обранців ставлення до реформування української нафтогазотранспортної системи неоднозначне. Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу», який планувався до розгляду в останній пленарний тиждень дев’ятої парламентської сесії, наразі відкладено. До якого часу — поки що невідомо.
Опозиція вважає, що цей документ відкриє можливість для приватизації української ГТС та шкодитиме енергетичній безпеці держави і національним інтересам, а більшовики наполягають на потребі правового врегулювання цього питання. Але в останній момент із ухваленням законопроекту вирішили не квапитися, а зачекати.
Народний депутат від КПУ Алла Александровська на вчорашній прес-конференції заявила: у газовому питанні парламент повинен бути на другому плані, бо у нас ще немає досвіду створення спільних підприємств, як форми вирішення глобальних міждержавних проблем. Адже йдеться про можливість або створення консорціуму, або про спільне управління газотранспортними магістралями. Це питання політично дуже складне. «Верховна Рада повинна працювати вже за результатами домовленостей, законодавча основа повинна бути створена уже під політичні домовленості з урахуванням інтересів обох сторін, — вважає А. Александровська. — Повинні бути знайдені взаємовигідні форми співпраці у газових питаннях, а Верховна Рада повинна це втілити у форму закону». Депутат нагадала, що іще в парламенті минулого скликання було внесено законопроект про створення україно-російського газотранспортного консорціуму, але з політичних мотивів цей проект тоді не було реалізовано.
Натомість народний депутат із фракції «БЮТ-«Батьківщина», міністр енергетики опозиційного уряду Олександр Гудима переконаний, що останні дії уряду — внесення вищезгаданого законопроекту та недавня заява Ю. Бойка, що Україна піде на зменшення закупівлі російського газу майже удвічі, є дуже небезпечними напередодні президентських виборів у Росії. Парламентарій зауважив, що у 2011 році Україна закупила 46 мільярдів кубометрів російського газу, 2010-го — 36 мільярдів, 2009-го — 26. Тобто обсяги споживання газу за три роки було збільшено майже удвічі.
«Безумовно, треба скорочувати споживання газу, але повинна бути витримана процедура, — наголосив О. Гудима. — Треба завчасно попередити російську сторону». На його думку, українська сторона запізнилася: якби ми подали заяву про скорочення закупівлі російського газу до 1 грудня, могли б скоротити упродовж І півріччя обсяги закупівлі газу на 20%. На збільшення закупівлі газу Росія пішла охоче, оскільки тоді це їм було вигідно, хоча контракт цього також не передбачав. А нині Росія не зацікавлена у скороченні обсягів продажу газу Україні. Відтак Україна може лише з 1 липня скоротити на 20% споживання газу, або ж звертатися до Стокгольмського арбітражного суду. Прогноз депутата — законопроект про реформування вітчизняної нафто-газотранспортної системи найближчим часом не розглядатиметься, принаймні доки в Росії не буде обрано нового президента.
Чому нинішній українській владі поки що не вдається домовитися за вигіднішу для України ціну на російський газ, народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах пояснює так. Рівень енергетичної безпеки України за останні роки погіршився — з’явилася залежність не лише від споживання імпортного газу, а й від постачання нафтопродуктів. Складова імпортних нафтопродуктів зросла до 65 %. Угоди та контракти, підписані між Україною та Росією у січні 2009 року в газовій сфері, переконаний парламентарій, не відповідають ані економічним інтересам нашої держави, ані технологічним розрахункам, ані міжнародним стандартам. Бо змістом цих угод перекреслено всю договірну базу і зобов’язання Росії забезпечити необхідні обсяги транспортування газу нашою територією, доступ України до газогонів у Середній Азії, передбачено безпрецедентні штрафні санкції за недобір російського газу. Що ці контракти треба переглядати — у нинішньої влади та представників парламентської більшості немає сумнівів. Водночас А. Кінах вважає, що перемовини мають тривати не лише за вектором Україна — Росія, а також мають бути враховані інтереси і європейських споживачів. Окрім того, європейські партнери повинні знати про хід перемовин між Україною та Росією.
Бачення депутата подальшого сценарію: перемовини треба продовжити з урахуванням національних інтересів України, а консорціум має бути створений за участю трьох сторін — України, Росії та ЄС. А якщо інтереси України не будуть враховані — захищати їх у міжнародному арбітражі.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
(Зліва направо) Алла Александровська, Анатолій Кінах, Олександр Гудима.
