Немає сенсу укладати угоди і гадати, чи надійдуть кошти

Як сироті женитися, то й ніч мала. На Херсонщині це народне прислів’я нині часто згадують працівники та керівники тваринницьких господарств — дуже вже воно пасує до нинішнього стану справ на місцевому продовольчому ринку. Після того як українські митники й прикордонники стали активніше перекривати шлях на цей ринок м’ясу, завезеному за «сірими» та відверто контрабандними схемами, попит на вітчизняну продукцію збільшився, відповідно зросли й ціни. Та продати партію продукції, а не просто бичка чи шматок сала, стало значно важче.

— Коли оптова ціна яловичини живою вагою з 15 гривень за лічені тижні підскочила до 26 гривень за кілограм, ми спочатку дуже зраділи. Адже собівартість м’яса у нашому господарстві сягає 16 гривень, і надто низькі ціни, які диктували перекупники, не давали розвиватися. Та нині комерційний банк, де відкрито наш розрахунковий рахунок, припинив платежі і перебуває на межі банкрутства. Тож ми поки що не можемо продавати яловичину оптовикам — вони хочуть розраховуватися у безготівковій формі. Немає сенсу укладати угоди і потім гадати, чи отримаємо ми сплачені гроші і коли взагалі це станеться, — розмірковує голова одного з найбільших колись сільгосппідприємств Білозерського району Херсонщини, приватно-орендного кооперативу «Зоря», Герой України Дмитро Моторний. — Звісно, відкриватимемо рахунок в іншій фінустанові, однак тут ще треба добре подумати, який банк обрати, щоб не потрапити на ті самі граблі. Адже більшість банків у таку кризу ненадійні.

На додачу у проблемному банку, який на весь регіон нині має жалюгідний ліміт видачі готівки у двадцять тисяч гривень, «застрягли» ще три мільйони гривень коштів господарства. Через це «Зоря» досі не в змозі виплатити своїм 240 працівникам зарплату ще за січень, купувати запчастини й пальне для підготовки до посівної. І в такому стані нині опинилися чимало великих та середніх агрофірм Таврії — наче є і гроші на рахунку, і попит на зерно та м’ясо, але рахунки заблоковано і вигідною для виробника кон’юнктурою важко скористатися. Через ситуацію, коли десятки банків «потопають» у морі економічних проблем, незабаром аграрії змушені будуть повернутися до бартерних операцій, поширених на початку 1990-х років — пшеницю мінятимуть на «солярку», а свинину чи яловичину — на добрива та хімікати. Щоправда, держава від таких схем тільки програє: адже з бартерних операцій податків зазвичай не сплачують і документально їх не оформлюють.

Та багато хто з власників тваринницьких господарств нині просто згортає діяльність до кращих часів. На Херсонщині відновилося масове вирізування худоби, що підтверджують і офіційні статистичні дані.

За останній рік поголів’я великої рогатої худоби на Херсонщині скоротилося на 5,8 відсотка — до 114,7 тисячі. Корів стало менше на 0,8 відсотка (71,6 тисячі), свиней — на 6,9 відсотка (71,6 тисячі).

Тільки протягом січня господарства краю реалізували на забій 8,7 тисячі тонн худоби та птиці — на 3,6 відсотка більше, ніж за відповідний період минулого року.

 

Херсонська область.