Перша електростанція на сонячних батареях почала працювати в селі Слобода-Бушанська Ямпільського району на Вінниччині. Одночасно тут запустили відновлену ГЕС на річці Мурафа, притоці Дністра. За прогнозами фахівців, протягом року дві сільські станції вироблять 2,2 мільйона кВт-годин електроенергії з води і сонця. Електрику з відновлюваних джерел держава купує по п’ять гривень за кіловат. Загалом виходить 11 мільйонів гривень.

 

Працює навіть у похмурі дні

— Під час відновлення старої гідроелектростанції в селі Слобода-Бушанська ми звернули увагу, що місцевість сприяє розміщенню тут сонячних батарей, — каже президент компанії «Енергоінвест» Володимир Житник. — Так виникла ідея поєднати два комплекси відновлюваної енергетики — водяну і сонячну станції.

Перш ніж розпочати спорудження сонячної станції, звернулися до фахівців із проханням підрахувати, скільки днів тут може «працювати» сонце. Адже це не Греція чи Італія, де такі станції давно звичні. З’ясовується, цей південний район нашої області розташовується в такому само кліматичному поясі, як північна частина Херсонщини. Точніше, тут стільки само сонячних днів, як у згаданому регіоні на півдні країни.

— Особливість сонячної станції, змонтованої у Слободі-Бушанській, в тому, що вона виробляє енергію навіть у похмурі дні, — наголошує Володимир Житник. — Тоді її менше порівняно з періодом, коли сонце, як то кажуть, стоїть у зеніті, але станція все одно працює.

Ще про одну особливість розповів директор компанії «Енергоінвест» Василь Ковальчук. За його словами, сонячні модулі не потребують втручання людини. Навіть коли випаде сніг, його не доведеться прибирати із дзеркальних пластин. «Він сам розтане під дією тепла, — наголошує Василь Ковальчук. — За зовнішнім станом модулів, їх збереженням стежитимуть працівники ГЕС. Там теж працюють небагато людей: лише п’ять робітників і спеціалістів обслуговують гідровузол». Співрозмовник повідомив, що в планах компанії встановити ще одну чергу сонячної станції. Територія дає змогу: місцевість тут рівнинна. Наступного року продовжать роботи. Поки що запрацювали 2432 сонячні батареї, модулі яких вишикувалися у 32 рівненькі ряди, що справляють гарне враження. Тож подивитися на те, як вони «ловлять» сонце, приходять місцеві жителі.

Щоправда, задоволення не з дешевих. На відновлення ГЕС компанія витратила 7 мільйонів гривень, обладнання для сонячної станції і його монтаж коштували ще дорожче — 15,2 мільйона гривень. Усе необхідне устаткування для водяної станції купували на вітчизняних підприємствах. Раніше його не виробляли, тепер ситуація змінилася. А ось батареї для сонячної станції — китайського виробництва. Комплектували їх фахівці однієї з фірм Ізраїлю. Чи вигідно було витрачати такі кошти?

Стимулом є «зелений» тариф

— Вигідно! — переконливо стверджує Володимир Житник. — Ця вигода з’явилась після того, як набув чинності Закон «Про «зелений» тариф». На підставі цього документа енергію з відновлюваних джерел держава купує в чотири рази дорожче порівняно з енергіє, яку виробляють на атомних і теплових станціях. За кіловат такої енергії на енергоринку платять п’ять гривень. Це вигідно навіть за умови, що собівартість електрики, виробленої з допомогою сонця, становить чотири гривні.

Протягом року на двох станціях у Слободі-Бушанській планують виробити 2,2 мільйона кіловат-годин електроенергії. Левову частку дасть сонячна станція. Мурафа накрутить турбіну приблизно на 800 тисяч кіловат, решту отримають від сонця.

— Такої кількості енергії вистачить, щоб заощадити півтора мільйона кубометрів природного газу, — наголошує Володимир Житник.

За його словами, компанія «Енергоінвест» відновила на Ямпільщині три малі ГЕС. Ще одну сонячну станцію спорудять у селі Гальжбіївка, так само поряд із водяною станцією. А в селі Цекинівка цього ж району партнери компанії також мають намір «запрягти» в роботу сонце.

 

Вінницька область.

Фото автора.

Президент ТОВ «Енергоінвест» Володимир Житник (ліворуч) та голова Вінницької ОДА Микола Джига зчитують перші цифри, які видала після запуску сонячна станція.

Першу на Вінниччині сонячну станцію запустили на березі річки Мурафа, притоці Дністра.