Активно забудовувати прибережну смугу в Севастополі почали давно — дві з половиною тисячі років тому стародавні греки безпосередньо на березі моря заклали Херсонес Таврійський. Наслідувати древніх у наші дні взялися ті, кому, об’єднаним у кооператив, депутати міськради під будівництво дач відвели майже чотири приморські гектари, відомі серед севастопольців і гостей міста як пляж «Дика Омега».

Навесні на вулиці Андрія Первозванного, 6А з’явилися: лінія електроживлення; велика металева огорожа, що нею обнесений будмайданчик (напис на табличці «Будівництво індивідуального дачного будинку», мабуть, пояснював причини встановлення огорожі на території, яку до того всі вважали пляжною зоною); будівельна техніка та механізми; люди в касках і спецівках... Тих людей, які звикли відпочивати на «Дикій Омезі», будівництво обурило. Інші навіть пропонували: «За «Дику Омегу» — на барикади!».

Слава Богу, до барикад не дійшло. Дійшло до громадської сходки, скликаної активістами в грудні біля огорожі, що нею обнесено будівництво. Виступаючі обвинувачували владу та забудовників у порушеннях законів України «Про охорону культурної спадщини» і «Про регулювання містобудівної діяльності», положень Водного кодексу. Нагадували про прийняте владою в 1987 році рішенні визнати територію пам’яткою культури місцевого значення й про те, що такий статус за мисом Піщаним закріплено у Генплані розвитку Севастополя, прийнятому 2005 року. Називали власників дачних приморських ділянок: у списку, нібито, прізвища керівників міськради, колишніх і нинішніх депутатів, суддів, інших високопоставлених чиновників.

Люди, що зібралися, вимагали від влади заборонити будівництво, повернути землю заповіднику «Херсонес Таврійський», розбити на ділянці загальнодоступний парк. Першою публічною реакцією влади на вимоги, висунуті представниками громади на сходці, став виступ заступника голови Севастопольської міськради Олександра Антоненкова на одному з міських телеканалів:

«Якщо ділянки виділені відповідно до Земельного кодексу й з дозволом всіх організацій, що погоджують це визначення земельної ділянки під те чи те цільове призначення, то тоді в міської ради немає підстав для відмови».

Поки громадські активісти та міська влада на сторінках газет, екранах телевізорів і в Інтернеті з’ясовують, хто правий, а хто винуватий, будівельники часу не гають — за міцною металевою огорожею монтажні роботи киплять. Кипіли вони й у той холодний дощовий грудневий день, у який були зроблені знімки.

Севастополь.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.