У 2011 році Україна витримала всі випробування, а суспільство продемонструвало динамічний рух. Таку думку висловив Голова Верховної Ради Володимир Литвин, відповідаючи на запитання інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна», який був для нашої держави рік, що минає.

За словами керівника парламенту, поточного року «було зроблено серйозні кроки, щоб забезпечити економічне зростання і, за великим рахунком, убезпечити країну від виру загального падіння і зниження економічної активності в Європі і світі».

«Країна загалом трималася в демократичних рамках, що дає змогу сподіватися на поступальний і передбачуваний розвиток у майбутньому», — зазначив В. Литвин.

Водночас він зауважив, що «не на всі виклики влада знайшла вдалі рішення». За словами Голови Верховної Ради, було й чимало негативних моментів, про які багато говорили вітчизняні і зарубіжні політики та експерти.

За словами керівника парламенту, «відкрита демонстрація людьми невдоволення з приводу різних проблем підтверджує, що населення живе не лише економічними клопотами, а країна не перебуває в занепаді». В. Литвин зауважив, що нині наші співвітчизники «все більше роблять ставку на сімейні цінності і думають про здоров’я і здоровий спосіб життя», «більше усвідомлюють особисту відповідальність за життєвий успіх чи неуспіх».

Прогнозуючи тенденції наступного року, В. Литвин висловив думку, що на пострадянському просторі й у світі домінуватимуть боротьба за ресурси і за демократизацію політичних систем. «Не виключено, що ми станемо свідками такого явища, як «примусова демократизація», — сказав він. — Примус до демократії може проявитися як один із ключових елементів геополітичних процесів у 2012 році».

«Інформаційні ресурси і комунікаційні можливості сьогодні дають можливість змінювати суспільні настрої, провокувати перевороти, які в разі успіху називаються революціями, і прибирати владу, не застосовуючи зброю і не вступаючи у відкриті конфлікти з правоохоронною системою чи армією будь-якої держави, — пояснив 

В. Литвин. — Саме це потрібно враховувати політикам у стратегічному плануванні і відповідно вибудовувати розумну, зрозумілу і відкриту державну лінію».

Головне — не чіпати виборчий закон

Відповідаючи на запитання стосовно особливостей майбутньої виборчої кампанії, В. Литвин зазначив, що однією з особливостей стане підвищена увага до сільського, селищного електорату та електорату невеликих міст. «Поясню це тим, що населення великих міст розчарувалося, схиляється до апатії та критичних настроїв», — сказав він.

Керівник парламенту не відкидає, що така ситуація призведе до появи «абсолютно нових регіональних лідерів, які швидко затьмарять тих, хто сьогодні позиціонує себе як «нові політики». Водночас, зазначив він, це залежатиме від того, «як широко ці «новачки» зможуть відкрити для себе доступ до масових інформаційних ресурсів і наскільки інноваційні будуть їхні політичні технологи». «Поява такої «свіжої крові» може стимулювати переворот у свідомості електорату, особливо у великих містах», — вважає В. Литвин.

Стосовно того, звідки в політику можуть прийти такі нові люди, В. Литвин зауважив: «Якщо центри і фігури впливу, які зацікавлені у стабільному та прогнозованому розвитку України, зроблять ставку на пошук нових політиків, вони неминуче з’являться».

На думку керівника парламенту, «якщо буде зроблено ставку на людей, раніше не ангажованих владою, спроможних ставити серйозні проблеми, що не роз’єднуватимуть країну, то вони отримають значну підтримку».

Оцінюючи роль парламенту під час виборчої кампанії, щоб потім не виникало питань щодо підсумків виборів, В. Литвин сказав: «Єдине, що може і повинна зробити Верховна Рада, — не вносити зміни до закону про вибори народних депутатів. Якщо дати можливість для уточнень і змін, їхній потік буде неможливо зупинити, і закон підганятиметься під поточну ситуацію». Він висловив упевненість, що невтручання Верховної Ради у виборче законодавство буде її «ключовим позитивним внеском у чистоту виборчого процесу».

Відносини з Євросоюзом: в очікуванні осені 2012 року

Глава парламенту також висловив думку, що до завершення виборів 2012 року не буде жодного просування у формалізації наших взаємин з Євросоюзом. «Можна скільки завгодно говорити про технічне звіряння, про парафування документів. Але це технічні моменти. А на першому місці стоїть проблема підписання і ратифікації Угоди про асоціацію Україна—ЄС. А вона не розв’язується», — зазначив він.

«У мене складається враження, що Європейський Союз не хоче остаточно нас відпустити для того, щоб у такий спосіб, як вони вважають, не посилювати Росію. А ми ж думаємо: «Як домовитися з Європейським Союзом, не образивши північного сусіда?», — додав Голова Верховної Ради.

Водночас він нагадав, що резолюції європейських інституцій щодо парламентських виборів в Україні, наприклад, документ Європейської народної партії, «чітко фіксують, що вибори ніколи не визнаватимуться чесними, якщо в політичному житті України не братимуть участі політичні лідери, які перебувають за ґратами». «Виникає чимало запитань, у тому числі й таке: навіщо взагалі проводити вибори, якщо їх апріорі не визнають чесними і демократичними? Зрозуміло, що чинній владі і політикам можна не довіряти. Але навіщо розповсюджувати недовіру на 46 мільйонів громадян України?», — запитує В. Литвин.

«Вважаю: хоч би як критикували Україну за різновекторну політику, ми змушені її проводити. Інакше ми програємо і в економічному, і в політичному, і в міжнародному плані», — підсумував керівник парламенту. Також він констатував, що сьогодні немає країн, які проводили б свою зовнішню політику в одному напрямі. «Євросоюз активно співпрацює, в тому числі і з Росією», — додав В. Литвин.

Ціну на газ можна і потрібно переглянути

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин виступає за необхідність відкритого вирішення питання про створення газотранспортного консорціуму і перегляду ціни на газ. Крім того, він висловив думку, що Росія також має бути зацікавлена в перегляді ціни. «Сьогодні Україна платить Росії за газ мільярд доларів щомісяця, збираючи при цьому за нього всередині країни 500 мільйонів доларів. Довго так продовжуватися не може. Події в Росії й Україні потребують розуміння того, що Україна зацікавлена у стабільній Росії, а Росія — у стабільній Україні», — сказав він.

«Вважаю, що потрібно відкрито вирішити питання про створення газотранспортного консорціуму, про що велися переговори ще у 2002 році, — зазначив керівник парламенту. — Переконаний, що можна і потрібно переглянути ціну на газ, хоча б привести її до обґрунтованої формули. Україні не потрібні преференції чи особливе ставлення до неї. Потрібна лише логічно обґрунтована ціна і прозора формула її встановлення».

Голова Верховної Ради також наголосив на важливості перегляду структури енергетичного балансу країни у бік збільшення відсотків використання вугілля, нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії, ухвалення чітких рішень про забезпечення енергоносіями населення і державних структур. «Інші споживачі мають самі вирішувати питання про поставки газу для своїх підприємств», — додав він.

Прес-служба Верховної Ради.