Україна має значний потенціал для розвитку виробництва органічної продукції, що водночас мало б гарні перспективи для економіки та безперечну користь для довкілля і здоров’я громадян. Утім, як з’ясувалося, мають місце прогалини у правовому регулюванні.

Так, новий Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» необхідно суттєво доопрацювати, прописавши в ньому норми, які б сприяли розвиткові екологічно чистої галузі та відповідали стандартам Європейського Союзу, й ухвалити низку підзаконних нормативно-правових актів на його виконання... Такої думки дійшли учасники круглого столу, який відбувся у столиці.

Однією з основних вад профільного закону експерти називали невідповідність його вимогам ЄС. Як зазначив Анатолій Рудюк, начальник відділу загального землеробства, хімізації та меліорації земель Департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства України, наразі закон не передбачає сертифікації всього процесу органічного виробництва, як це є в Європі, а лише кінцевого продукту. Органічне сільське господарство також потребує органічної насіннєвої бази, але в Україні вона відсутня. Необхідно створити й умови фермеру, щоб він хотів займатися органічним виробництвом.

Також важливо легалізувати національних виробників органічної продукції, які нині сертифікуються за іноземними стандартами через відсутність національних.

Слід зауважити, що в процесі оптимізації органів виконавчої влади урядом передбачена ліквідація Державної інспекції сільського господарства, а її функції у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в галузі виробництва та обігу органічної продукції (сировини) не передано нікому.

Від недосконалості законодавства потерпають і споживачі, адже законом передбачено, що уповноважений орган (на сьогодні це Держсільгоспінспекція) контролюватиме фермерів, виробників органічної продукції і сировини.

Однак наразі немає дієвих правових механізмів впливу на недобросовісних виробників, які використовують написи на кшталт «органічний», «без ГМО», «екологічно чистий продукт» тощо на упаковках своєї продукції, яка насправді не сертифікована і вводить споживачів в оману.

До речі, уряд планував розв’язати цю проблему і відповідною постановою чітко прописати заборону використовувати згадані написи виробникам неорганічної продукції. Також цей бокумент мав  затвердити національний логотип органічної продукції, щоб споживач не губився у великій кількості іноземних. Проте поки що такої постанови на сайті Кабміну не помічено.

Тим часом експерт з питань органічного виробництва Роман Макухін прокоментував причини високої вартості екологічно чистої органічної продукції. За його словами, вона ховається за простими фактами — уряди зазвичай підтримують аграрними субсидіями виробників індустріального сільського господарства. «Аграрні субсидії у світі становлять приблизно 480 мільярдів доларів. Складова агрохімії в цих коштах — понад 50 відсотків», — сказав експерт. За його словами, в Україні на міндобрива виділяється близько 20 мільярдів гривень на рік. Із них 10 мільярдів — на пестициди. Одне слово, ми практично оплачуємо хімізацію сільського виробництва, а держава зовсім не дбає про його екологічну складову.