За приблизними підрахунками, через Запоріжжя щодоби проїжджає близько тисячі великовагових автомашин. Міська влада перекрила для них центральний проспект Леніна, спрямувавши потік вантажівок на Набережну магістраль та повз промисловий майданчик. Але, так чи інакше, вся ця маса транспорту рухається через греблю Дніпрогесу або два мости Преображенського, що сполучають лівобережну частину Запоріжжя з островом Хортиця та правим берегом Дніпра. На жаль, і гребля, і мости вже не можуть впоратися з таким навантаженням. Як результат — утворення заторів. Вихлопні гази машин огортають прибережну частину міста та заповідну Хортицю, серйозно шкодять природі та здоров’ю людей...

Хотіли, та перехотіли

На рахунку міської екологічної організації «Оберіг» чимало заходів, спрямованих на захист природного середовища Запоріжжя. Не перший рік вона опікується й проблемами Хортиці. Багато разів активісти організовували «генеральне» прибирання острова. В одній із таких акцій, яку проводили навесні цього року, взяли участь близько півтисячі волонтерів, до них навіть приєднався міський голова Запоріжжя Олександр Сін. Екологи впевнені: сміття — це ворог заповідника, але найбільша його біда — безперервний потік великовагового автотранспорту.

— Свого часу міськрада ввела обмеження на рух вантажівок через Хортицю, — каже керівник «Оберегу» Михайло Криволапов. — Удень вони не повинні були сюди заїжджати. Але це рішення залишилося лише благим наміром...

Справді, у травні 2010 року депутати Запорізької міськради заборонили рух транспорту вагою понад 4,5 тонни мостами Преображенського та греблею Дніпрогесу з 7-ї години ранку до 9-ї вечора. Планувалося, що вдень вантажівки стоятимуть на спеціальних накопичувальних майданчиках за межами обласного центру. Відбулися переговори з представниками влади Запорізького та Вільнянського районів про виділення ділянок землі під такі майданчики. Обладнати їх мали вже до 1 вересня 2010 року. Однак минули літо, осінь, зима, а рух вантажівок мостами в денний час так і не перекрили.

Чому? Як з’ясувалося, в тому-таки 2010 році було вирішено накопичувальні майданчики не будувати через... недоцільність. Влада районів ділянки під них не виділила. До того ж, за підрахунками, вартість обладнання лише одного майданчика для відстою автотранспорту сягає чверті мільйона гривень. Таких великих грошей у Запоріжжі просто не знайшли. А може, й не шукали, мовляв, споруджуються нові мостові переходи через Дніпро, їх рано чи пізно введуть в експлуатацію, вони й знімуть усі транспортні проблеми.

— Це неправильний підхід, рішення депутатів обов’язково треба виконати, інакше місто може чекати екологічна катастрофа, — вважає колишній міський голова Запоріжжя, а нині депутат міськради Євген Карташов. — Нові мости не розв'яжуть проблеми, режим обмеження руху все одно потрібен.

Мости поглиблять проблему?

У Запоріжжі сьогодні навряд чи хтось відповість на запитання, як конкретно вплине на екологічне становище введення в експлуатацію нових мостів, адже траса для місцевого і транзитного транспорту все одно проходитиме через місто. Чи не стане Запоріжжю й, зокрема, Хортиці ще гірше, бо магістраль, що споруджується, за технічними характеристиками матиме пропускну спроможність 65 тисяч автомашин на добу? А це в декілька разів більше, ніж нині. Дехто з чиновників вважає, що заповідній Хортиці тотальне забруднення шкідливими речовинами, що містяться у вихлопних газах, не загрожує, оскільки нова траса «прив’язана» до вже наявної шляхової розв’язки та до залізниці. Проте з цим аргументом згодні далеко не всі.

Протягом останніх років у Запоріжжі щодо доцільності спорудження мостових переходів відбулися десятки громадських слухань і обговорень, в яких узяли участь екологи, медики, інженери. Думки давно розділилися. Одні кажуть, що нові мости вкрай необхідні, вони дадуть змогу мешканцям правобережної частини міста без проблем дістатися на роботу (основні підприємства Запоріжжя розташовані на лівому березі Дніпра). Інші стверджують: мости заподіють серйозної шкоди екології, бо кількість транспорту набагато зросте.

Згідно з розрахунками громадських екологів, дві третини автомашин, що помчать новою магістраллю, будуть транзитні.

— Ще кілька років тому ми намагалися донести до чиновників думку, що розпочинати спорудження мостів можна лише одночасно з будівництвом окружної дороги, — зауважує лідер громадської організації «Дочки Землі» Марина Чернишова.

Не слід забувати також про те, що, крім мостів, неминуче доведеться влаштовувати й великі транспортні розв’язки. Причому фактично в центрі міста, неподалік від житлових будинків та головного пляжу. До такої значної кількості промислових підприємств, які тут димлять удень і вночі, тільки й не вистачає, що потужної автомагістралі в самому серці Запоріжжя!

Бажання є, але грошей катма

Для того, щоб звільнити місто від транзитних та важких автомобілів, потрібні об’їзні шляхи — з обох боків Запоріжжя.

— Наше місто має стати головним транспортним центром Південного Сходу України, — стверджує міський голова Олександр Сін. — Якщо обабіч проляжуть об’їзні шляхи, ними автоматично піде більшість автомашин на Крим, Донбас, Херсон і Дніпропетровськ. А це — інвестиції, створення інфраструктури, не кажучи вже про економію коштів на ремонт міських доріг та про збереження здоров’я запоріжців, які нарешті перестануть дихати вихлопними газами вантажівок.

Сьогодні в Запоріжжі вивчають можливість будівництва двох додаткових мостових переходів через Дніпро — з південного та північного боків греблі Дніпрогесу. Про це повідомив директор комунального підприємства «Запорізька міська інвестиційна агенція» Роман Таран на І Головному саміті інфраструктури та нерухомості міст України, що пройшов у Києві на початку грудня. За словами Романа Тарана, в Запоріжжі нині планують підготувати хоча б передпроектну документацію цих двох мостів.

Один із них — Північний. Шестисмуговий перехід через Дніпро має з Осипенківського мікрорайону в обхід селища Сонячне перетнути водосховище імені Леніна й вийти на правий берег. Про його необхідність запорізькі чиновники кажуть давно й навіть внесли його до Генерального плану розвитку міста. А нещодавно в результаті переговорів секретаря Запорізької міськради Володимира Кальцева з групою польсько-італійських інвесторів бажання спорудити міст нібито вже перейшло у стадію реальних намірів. Було створено спільну робочу групу та підписано угоду про співробітництво.

Ще один проект — спорудження Південного мосту. Про нього у Запоріжжі подейкують теж не перший рік. За планом він має від траси Харків—Сімферополь пройти через селище Балабине, перетнути Дніпро нижче Хортиці й вийти на село Розумівка. Прихильник ідеї першочергового спорудження саме цього мосту — Олександр Сін. Проте він дуже обережно висловлюється про залучення інвесторів, зауваживши лише, що «проїзд новим мостом слід зробити повністю платним».

Обидва чиновники — і Володимир Кальцев, і Олександр Сін — наполягають на тому, що саме їхній проект варто реалізувати насамперед. А за оцінкою директора комунального підприємства «Запорізька міська інвестиційна агенція» Романа Тарана, для спорудження кожного мостового переходу знадобиться приблизно стільки ж грошей, як на будівництво нового мосту через Хортицю, що нині ведеться.

— Думаю, якщо цей коштує вже понад півмільярда доларів, то Південний і Північний  стануть у стільки ж, — зауважує Роман Таран.

Утім, сьогодні все це тільки прожекти. Адже депутати не змогли знайти грошей навіть на складання проектної документації та технічне обґрунтування для Кабінету Міністрів. Хто фінансуватиме життєво важливі транспортні артерії, поки що теж невідомо: крім інвесторів, левову частку коштів має дати держава. Та чи дасть? Маючи перед своїми очима гіркий досвід мостового довгобуду, запоріжці не надто вірять, що наміри міської влади в недалекому майбутньому буде втілено в реальність.

Мал. Миколи КАПУСТИ.