Хоч що кажіть, та мода все-таки підступна річ. Хочеш — не хочеш, а ведешся, схиляєшся, піддаєшся її омані... Ми тривалий час прагнули, щоб мати нарівні з Європою юристів, менеджерів, економістів. Дійшло до того, що ці спеціалісти з дипломами престижних вузів стоять на біржі праці або ж, даруйте, торгують дисками в переходах метро. А країна, тим часом, давно вже гостро відчуває зовсім іншу кадрову потребу — у кваліфікованих робітниках.
Миколаївщина — регіон особливий. Обласний центр — місто-верф. І щоб працювати звичайним робітником на суднобудівному заводі, потрібно бути перш за все фахівцем, мати базову професійну освіту. Суднобудівник
ІV—VІ розряду повинен розбиратися у своїй справі на рівні з інженером, адже йому мають бути доступні, принаймні, основи премудростей конструкторської думки, технічних креслень. Та й навіть якщо взяти до уваги аграрний сектор економіки, вчорашній механізатор без спеціальної підготовки навряд чи нині збагне всі комп’ютеризовані викрутаси в кабіні сучасного комбайна чи іншій новітній техніці.
Тим часом профтехосвіта в Україні — у долі непомітної сірої миші. Із 30 професійних навчальних закладів державної форми власності, які на сьогодні функціонують у Миколаївській області, лише п’ять фінансуються з державного бюджету. Цифра, як то кажуть, говорить сама за себе: цей напрям галузі освіти вже давно потребує до себе уваги з боку держави.
Відповідно до Закону «Про професійно-технічну освіту» Кабінет Міністрів своєю постановою від 13 квітня 2011 року затвердив Державну цільову програму професійно-технічної освіти на 2011—2015 роки. Згідно з нею, облдержадміністрації отримали доручення розробити регіональні програми розвитку профтехосвіти. У вересні поточного року рішенням сесії обласної ради затверджено одну з перших в Україні обласну «Програму розвитку професійно-технічної освіти Миколаївщини на 2011—2015 роки». Про те, як збираються її виконувати, й ітиметься далі.
Хоча вітрила старі, а корабель пливе...
Протягом останніх чотирьох років Миколаївщина стабільно виконує план держзамовлення на підготовку робітничих кадрів за всіма напрямами економічної діяльності та працевлаштовує своїх випускників. Це є свідченням того, що область відчуває потребу в робітничих кадрах.
Протягом 2011—2015 років планується створити два центри для суднобудівної галузі (в Миколаєві на базі Вищого професійного училища суднобудування та в Южноукраїнську на базі машинобудівного ліцею). Для галузі «Легка промисловість» буде створено один центр — на базі Миколаївського професійного вищого училища технологій та дизайну. Новоодеський, Казанківський та Кривоозерський аграрні ліцеї передбачається зробити базовими для сільського господарства.
Потреба в об’єднанні зусиль
Про обласну «Програму розвитку професійно-технічної освіти Миколаївщини на 2011—2015 роки» в регіоні йшла мова декілька останніх років. Убачаючи незавидну ситуацію з державним фінансуванням професійно-технічної ланки освіти, на її підтримку з обласного бюджету тривалий час направлявся відповідний ресурс (через низку інших обласних програм).
Тепер потреба шукати подібні лазівки відпадає. Програмою передбачено об’єднання зусиль центральних і місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, роботодавців, навчальних закладів.
За словами депутата обласної ради Олени Симоненко, появі цього документа передувала досить велика й копітка робота як на рівні депутатського корпусу обласної ради, так і управління освіти та науки ОДА. Насамперед було вивчено думку кожного керівника навчального закладу та розглянуто при підготовці обласної програми всі пропозиції з місць. Найбільш вразливим, про що повідомляли практично з усіх куточків області, була застаріла й зношена матеріально-технічна база, застосування залишкового принципу фінансування, зниження престижу робітничих професій.
Із прийняттям обласної програми профтехосвіти регіону взято під захист обласної громади, вона здобула право сподіватися на кошти з обласного бюджету. І, водночас, це покладає на обласну раду відповідальність за створення сприятливих умов для забезпечення робітничими кадрами.
Зазначу, що всі, без винятку, керівники професійно-технічних навчальних закладів області схвально оцінюють це рішення депутатського корпусу обласної ради. І хоча держава не інакше як «поділилась» відповідальністю за фінансовий стан якісної підготовки кваліфікованих робітників, та все ж увімкнула зелене світло для спрямування коштів областей на зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів, забезпечення належної якості проф-техосвіти, організацію інноваційних технологій навчання.
Миколаївська область.
Фото автора.
Точка зору
Іван Сироватський, директор Миколаївського вищого професійного училища №21:
— Наш заклад має одну з найстаріших біографій. Училище було створено в 1935 році як фабрично-заводське, згодом реорганізоване в ремісниче, з 1977 року — технічне, а в 1997 році ПТУ отримало статус вищого професійного училища. Ми дуже болісно пережили кризу суднобудівних заводів. Щоб зберегти заклад, довелося опанувати підготовку нових спеціалістів. І, тим не менше, нині знову з’являється попит на традиційні для нашого профілю професії. Це — технік-конструктор, технік-проектувальник, технік з експлуатації та ремонту устаткування, електрорадіомонтажник судновий тощо.
Усе обладнання зберегли в хорошому стані, але ж потрібно брати до уваги те, що навчальна методика сучасного суднобудування вимагає оновлення, притоку нових технічних засобів.
Ми одні з небагатьох, хто фінансується з державного бюджету. Стратегію підтримки профтехосвіти з боку обласної ради оцінюю позитивно. Врешті буде зроблено те, чого давно не помічала держава: буде вивчено потреби та визначено попит у кваліфікованих кадрах для регіону, визначено обсяги перепідготовки робітничих кадрів на базі ПТНЗ області з максимальним використанням коштів служби зайнятості, впроваджено систему стажування та підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ, отримає підтримку обдарована та здібна молодь. Та не менш важливо, на мій погляд, те, що привернено увагу до престижності робітничих професій.
КОМПЕТЕНТНА ДУМКА
Микола КОСІНЧУК, директор Маринівського професійного аграрного ліцею Доманівського району, депутат обласної ради:
— Уже до кінця поточного року через обласну програму сподіваємося задіяти з обласного бюджету, інших місцевих «кошиків» та інших джерел фінансування понад 857 тисяч гривень. На 2012 рік — 17646 тисяч гривень, 2013-й — 28320 тисяч гривень. Кошти конче потрібні на проведення капітального ремонту та реконструкції будівель, споруд, інженерних мереж та комунікацій. А основне — придбання сучасного обладнання, техніки, інструментів та пристроїв тощо.
У переважній більшості ПТУ досі немає комп’ютерних класів, вони майже не застосовують на практиці мультимедійні технології, не використовують новітні зразки сільськогосподарської техніки.
Серед навчальних закладів аграрного профілю наш ліцей вважається кращим. Для послуг учнів — два комп’ютерні класи, мультимедійні системи, 40 одиниць техніки (у тому числі, 21 трактор, 12 автомобілів). Але це далеко до наших реальних потреб. Що ж тоді казати тим професійним закладам, які навіть і третини з цього не мають.
Директор Миколаївського вищого професійного училища №21 Іван Сироватський на заняттях із майбутніми операторами з обробки інформації та програмного забезпечення.
