Досвід роботи Управління ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків у м. Києві
З часу впровадження в дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» завдання з профілактики нещасних випадків стало найголовнішим і найбільш суспільно важливим у страхуванні від нещасного випадку. А принцип пріоритетності діяльності в напрямку попередження виробничого травматизму і професійної захворюваності — найважливішим державним і соціальним завданням, що поставлено перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, органами державної влади, кожним роботодавцем і суспільством загалом.
Відповідно до цього Закону, для забезпечення проведення профілактичної роботи Фонд наділений відповідними правами, в числі яких проведення перевірки стану умов і безпеки праці, участь у розслідуванні нещасних випадків і професійних захворювань тощо. Безпосереднє проведення профілактичної роботи здійснюється страховими експертами з охорони праці робочих органів виконавчої дирекції Фонду. Таким органом у столиці є Управління ВД ФССНВ у м. Києві.
Сьогодні на обліку Управління ВД Фонду ССНВ у м. Києві перебувають 223,195 тис. страхувальників, з них 194,476 тис. — юридичних осіб та 28,719 — фізичних осіб-підприємців.
Профілактика виробничого травматизму — це великий повсякденний і системний процес. Він довготривалий, а тому результативність проведеної раніше роботи підтверджується лише згодом. Незаперечним доказом цього є поступове зниження виробничого травматизму на підприємствах столиці впродовж останніх декількох років: з 1032 страхових випадків у 2004 році до 504 минулого (2010-го) року.
Згадані позитивні зрушення та зініційована участь страхових експертів з охорони праці Управління в роботі комісій з розслідування усіх нещасних випадків на виробництві, про які надійшли повідомлення від підприємств (у 1346 випадках в 2005 році й у 776 випадках в 2010 році), посприяли покращенню об’єктивності їх розслідування, більш чіткому визначенню причин виникнення нещасних випадків і розробці відповідних превентивних заходів, а також поліпшенню якості складених матеріалів.
Для реалізації заходів, спрямованих на запобігання виробничому травматизму та усунення загрози здоров’ю працівників підприємств столиці, фахівці Управління налаштовують свою діяльність на співпрацю з роботодавцями, прагнучи того, щоб система управління охороною праці стала рівноправною в системі управління виробництвом, а роботодавці дбали не лише про нарощування виробництва та прибутки, а й про персонал. За цими казенними словами — здоров’я працюючих громадян і повноцінність їхніх сімей.
Оскільки серед передбачених законодавством заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам і усунення загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, переважне місце відводиться наданню консультацій і проведенню перевірок стану профілактичної роботи на підприємствах, то, керуючись цими напрямами, тільки за період 11 місяців 2011 року страховими експертами Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві було надано 2860 консультацій страхувальникам, проведено 735 планових перевірок стану профілактичної роботи на підприємствах, в результаті яких було виявлено 7842 порушення законодавства про охорону праці та внесено пропозиції про заборону подальшої експлуатації 196 робочих місць, і 729 контрольних перевірок, якими підтверджено усунення у визначені терміни 6680 порушень. В першу чергу до плану перевірок включали підприємства, де сталися нещасні випадки.
З метою висвітлення, обговорення і вирішення актуальних питань у сфері профілактики виробничого травматизму та соціального страхування за участю страхових експертів з охорони праці структурних підрозділів Управління, представників трудових колективів і фахівців з охорони праці за той самий період 11 місяців поточного року проведено 70 семінарів, 199 нарад з питань, що стосуються профілактики виробничого травматизму, стану охорони праці та організації безпеки виробничих процесів керівниками і спеціалістами, котрі вирішують питання ОП на підприємствах. Плануючи роботу з підвищення рівня безпеки на виробництвах м. Києва, експерти Управління прагнуть здійснювати її не лише на підставі перевірки системності регулювання безпеки праці нормативно-правовими актами, а й на основі вимог до управління ризиками в межах обов’язкових та рекомендованих норм, що обмежують виникнення аварій, нещасних випадків і профзахворювань за допомогою сучасної методики їх виявлення та оцінки з метою усунення неприпустимих загроз. Ці непрості питання порушувалися фахівцями Управління під час проведення 175 «круглих столів» з керівниками підприємств. Водночас було розглянуто позитивний досвід профілактичної роботи на 47-ми і взято участь в опрацюванні та впровадженні системи управління охороною праці на 236-х підприємствах м. Києва.
В тому ж періоді страхові експерти Управління взяли участь у засіданнях 122-х комісій з питань охорони праці підприємств та у 87-ми комісіях з перевірки знань з охорони праці працівників, а також спеціалістів, котрі вирішують питання ОП на своїх підприємствах.
Пропагуючи безпечні умови праці, фахівці Управління постійно звертають увагу на стан існуючого обладнання щодо його відповідності нормативним вимогам безпеки на підприємствах столиці, безпеки технологічних процесів, виробничих об’єктів та споруд, наявність і відповідність нормативам засобів індивідуального та колективного захисту працюючих, а спільно з представниками санепідемслужб контролюють оптимальність режимів праці та навантаження на працівників, санітарно-гігієнічні умови праці, виявляють шкідливі й небезпечні фактори, що спричиняють виникнення профзахворювань, перевіряють своєчасність проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких та з небезпечними умовами роботах. У напрямку вирішення цих питань експерти Управління разом з фахівцями підприємств у 342-х випадках брали участь у розробленні нормативних актів про ОП, а в 238-ми — комплексних заходів, спрямованих на забезпечення належних умов праці, підвищення існуючого рівня охорони та безпеки праці.
Серед найпоширеніших нормативних актів про охорону праці, у розробці яких зазвичай беруть участь страхові експерти, можна відзначити: Положення про службу охорони праці, Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, Інструкції з електробезпеки для неелектротехнічного персоналу, Інструкції з охорони праці за видами робіт, Програма вступного інструктажу, Положення про комісію з охорони праці підприємства та інших.
Відвідуючи підприємства, експерти Управління перевіряють ефективність керування охороною праці на всіх рівнях, наголошуючи на необхідності співробітництва та передачі й обміну інформацією щодо охорони праці між посадовими особами та рядовими працівниками. Ефективність роботи вища на тих виробництвах, де, з одного боку, керівники відповідально ставляться до підбору та визначення кола осіб, котрі відповідають за реалізацію політики підприємства в сфері ОП. З іншого, не тільки керівники структурних підрозділів, а й представники трудового колективу ставлять питання як щодо планово-попереджувальних ремонтів на виробництві, покращення технічної, технологічної та організаційної безпеки, так і виконання всіх запланованих раніше заходів. В такому разі налагодження та функціонування адміністративно-громадського контролю за системою охорони праці відігравало б важливу роль у попередженні виникнення страхових випадків. Схожі на порушені питання розглядалися фахівцями Управління в процесі участі у розробленні 509-ти профілактичних заходів та у внесених пропозиціях щодо підвищення безпеки виробництва.
З метою пропаганди безпечних та нешкідливих умов праці на підприємствах м. Києва, надання страхувальникам необхідних консультацій у сприянні створення ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці, інформування про діяльність Фонду представниками Управління на підприємствах столиці розповсюджуються нормативні акти, підручники, журнали, спеціальна література, плакати і пам’ятки та проводяться інші заходи.
Відсутність єдиної позиції, тобто державного стандарту, стосовно визначення «ефективності» в сфері профілактики травматизму створює умови вважати «такою» діяльність страхових експертів за умови значного або цілковитого зниження не лише кількості (з урахуванням їх тяжкості) страхових випадків, а й об’єктивних ризиків, що були чи залишаються потенційним джерелом небезпеки на конкретних столичних підприємствах, де вже мали місце нещасні випадки раніше і проводилася відповідна профілактична робота представниками Управління ВД Фонду.
Безперечно показовим фактом ефективності їхньої роботи у досягненні позитивного результату з урахуванням лише кількісного критерію впродовж 2009—2011 років справедливо можна вважати такий показник, як зниження травматизму на підприємствах м. Києва з певних видів господарської діяльності, що для порівняння наведено у таблиці.
На тих самих підставах доволі суттєвими виглядають зміни коефіцієнта виробничого травматизму (або кількості травмованих осіб на 1000 працюючих) в цілому по м. Києву, який у 2004 році стосовно загальної кількості потерпілих на виробництві становив 0.68, в т. ч. 0.03 по потерпілих із смертельним наслідком, станом на кінець 2010 року вже склав 0.30 і 0,018 відповідно.
Тенденція до зниження виробничого травматизму впродовж останніх декількох років була б неможливою без цих позитивних напрацювань. Однак не можна надто перейматися впевненістю, що це наслідок проведеної профілактичної роботи Управлінням та впливом наглядових органів. Тому в подальшому не можна не враховувати кризові явища в економіці, що не оминули й столицю: нестабільна робота і закриття підприємств, інтенсивність нарощування виробництва без технічного переоснащення, незадовільний технічний стан машин, обладнання і механізмів, спонтанне зарахування на роботу працівників не за фахом, без належної підготовки та інструктажів, проведення робіт без проектно-технічної документації. Недосконалість ринкових перетворень, порушення усталених виробничих зв’язків, розвал сільськогосподарських підприємств призвели до того, що масовими стали випадки залучення робітників (переважно із сільської місцевості) до виробництва без законодавчо визначеного порядку працевлаштування. При цьому ніхто не цікавиться ані спеціальністю працівника, ані наявністю у нього трудової книжки. За таких умов громадяни не стають суб’єктами страхування, на них не поширюються державні гарантії у цій сфері.
Такі реалії спонукають сьогодні працівників Управління у м. Києві до пошуку нових організаційних підходів і методів управління системою охорони праці, напрацювання законодавчо обґрунтованих важелів впливу на керівництво підприємств у сфері запровадження безпечних і нешкідливих умов праці та здійснення соціального захисту від нещасних випадків на виробництві. Адже значно легше й дешевше запобігати нещасним випадкам, аніж ліквідовувати їхні наслідки.
Ірина ПРОТЧЕНКО, начальник Управління ВД Фонду ССНВ у м. Києві.
