Саміт «Україна—ЄС» відклав парафування домовленості про вільну торгівлю — про реформу знизу.
Прем’єр-міністр України Микола Азаров на переговорах у Москві не добився зниження ціни на природний газ — про безхребетність.
Верховна Рада схвалила держбюджет на 2012 рік — про головного героя гостросюжетного процесу.
Україна відбула на тижні дуже важливий і важкий для себе саміт із країнами Євросоюзу. Я вважаю, що оцінювати його й передчасно, й недоречно. Якби угоду про політичну асоціацію було парафовано, ми однак не підійшли б до європейських стандартів ближче, ніж є. Через власні прорахунки, помилки, амбіції. Наступний рік, пообіцяв Прем’єр-міністр Микола Азаров, присвятять роботі над помилками. І добре. Саме вони на фініші року (до моменту саміту) вже опустили інвестиційну привабливість країни, що називається, на плінтус. Поза тим однією із причин, чому відклали парафування домовленості про зону вільної торгівлі з країнами ЄС, є невдоволення зарубіжних інвесторів економічними тенденціями в Україні.
Такий висновок скріплює дослідження експертів Європейської бізнес-асоціації (ЄБА). На їхню думку, наша економіка та її інвестиційне поле відлякують капітал через нестабільність зовнішньої політики, несприятливий прогноз розвитку на 2012 рік, посилення тиску на бізнес із боку органів влади, деструктивний вплив корупції і незбалансовану систему оподаткування.
20 грудня оприлюднені результати 14-ї хвилі поквартального опитування 162 представників топ-менеджменту членських компаній асоціації. Показовою є структура нарікань: постійний і дедалі зростаючий тиск із боку влади — 24 відсотки, недоліки податкової системи, які не виправив, а посилив Податковий кодекс, — 11 відсотків, вплив корупції — 10 відсотків, загальна нестабільність політичного курсу та розвитку економіки — 10 відсотків. Індекс інвестиційної привабливості виявився у четвертому кварталі найжалюгіднішим. Такі тенденції не проходять повз увагу ЄС. І це тим більш прикро, оскільки європейський вибір, як свідчать соціологічні опитування, схвалює переважна більшість українців. А відтак найдовшу євроінтеграційну реформу можна вважати такою, що генерується знизу, а не з печерських пагорбів.
На жаль, попри переговори в Москві, країна не одержала ясності з приводу цін на російський газ, що змусило уряд затвердити консервативний варіант держбюджету на наступний рік — з ціною у 416 доларів США за тисячу кубометрів.
На підсумковій прес-конференції року Президент країни Віктор Янукович заявив, що Україна не проти європейської ціни, але за наявності 100-доларової знижки на кожній тисячі кубометрів. Для нього прийнятною є ціна не вища за 250 доларів США. Він — за справедливий підхід до ціноутворення і проти того, щоб підвищувати ціни на газ для населення. Зрештою, в цьому з ним солідарна абсолютна більшість людей. По-перше, в гаманцях домогосподарств уже вітер гуляє. По-друге, для потреб комунального сектору цілком достатньо власного газу. А якщо ні, то за хронічне падіння газовидобутку треба суворіше питати. Втім, чи вистачає, сказати важко, оскільки ринок цей так само непрозорий, як і прагнення його реформувати. Й слушно обурюється Микола Азаров: мовляв, як могло статися, що 65 відсотків громадян не знають про характер реформ у ЖКГ!? Тут одне з двох: або в цьому секторі реформа безхребетна, або добробут людей некерований. Адже все, що кероване, — дефіцит бюджету, інфляція, приватизація, курс національних грошей тощо — можна занести в актив 2011 року. Парадокс у тому, що добробут навпаки — керований надміру, бо підлягає оподаткуванню. Тож усе показує на те, що реформа — безхребетна.
Ще до того, як проект держбюджету на 2012 рік потрапив на очі депутатів, Прем’єр-міністр запевнив, що він містить збільшення мінімальної заробітної плати й прожиткового мінімуму щонайменше на 14 відсотків, середніх розмірів пенсій — на 11. На чверть (на 25,5 відсотка) упродовж року зросте посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду єдиної тарифної сітки. Відчутно додадуть заробітні плати бюджетників — на 20 відсотків, більше одержать пенсіонери-чорнобильці. Відповідно до прожиткового мінімуму зростатимуть розміри соціальної допомоги сім’ям із дітьми, малозабезпеченим родинам, інвалідам усіх категорій тощо. При всьому тому доходи зведеного бюджету довелося скоротити на 4,2 мільярда гривень — до 424 мільярдів гривень, а видатки збільшити проти нинішнього року на 35 мільярдів гривень — до 461,7 мільярдів гривень. Це свідчить про амбітний намір утримати дефіцит бюджету на рівні 2,5 відсотка від загального рівня ВВП. Інакше кажучи, про спробу не нарощувати, а скорочувати борги. Такий прагматичний підхід справив позитивне враження на законодавців, які затвердили бюджет-2012. Поза сумнівом, такого роду урядовий стоїцизм схвально зустрінуть у МВФ, на кредити якого уряд ще розраховує. Але він стане новим важким випробуванням для платника податків, який виконує головну роль у гостросюжетному бюджетному процесі.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
