Майбутнє України багато в чому залежить від того, яким буде наше законодавство.
Вимоги сьогодення потребують пошуку нового методологічного механізму аналізу чинних законодавчих актів та прогнозування наслідків його застосування. Таким перспективним напрямком законодавчої діяльності виступає правовий моніторинг як нове бачення вирішення проблем розвитку національного законодавства.
Інститутом законодавства Верховної Ради України досягнуто певних результатів у цьому напрямі, зокрема, видано монографію «Моніторинг ефективності законодавства: мета, критерії, реальність», здійснюється періодичне інформування Апарату Верховної Ради України та громадськості з проблемних питань моніторингу законодавства України, що висвітлюється на сторінках серії видань «Бюлетень моніторингу законодавства України».
Реалізація наукових досліджень проведення ефективності моніторингу законодавства відбувається в рамках постійно діючих конференцій, семінарів та «круглих столів».
Нещодавно за ініціативи Інституту законодавства відбулось засідання «круглого столу» на тему «Моніторинг законодавства: становлення та перспективи впровадження в Україні».
У роботі «круглого столу» взяли участь працівники Апарату Верховної Ради України, провідні вчені, представники вищих навчальних закладів, працівники органів державної влади.
Окреслюючи проблемні питання, учасники «круглого столу» виходили з того, що моніторинг законодавства є пріоритетним напрямком удосконалення вітчизняної правової системи України.
Відкриваючи засідання «круглого столу», директор Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко наголосив на необхідності активізації науково-дослідної роботи з питань моніторингової діяльності в Україні та продовженні пошуку шляхів розробки критеріїв оцінки ефективності законодавства України. На його думку, проведення моніторингу законодавчих актів сприятиме поглибленому аналізу можливих результатів у суспільстві та уникненню правових колізій і суперечностей, що періодично виникають у сфері застосування законодавства. У зв’язку з цим об’єктивною потребою є вироблення на національному рівні методики проведення моніторингу законодавства України.
У ході дискусії завідувач відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства, доктор юридичних наук, професор Ніна Нижник звернула увагу присутніх, що моніторинг законодавчого процесу не можна обмежувати тільки аналізом та прогнозами дії нормативних актів, функції моніторингу слід здійснювати ще на «проектному» етапі законотворчості, надалі має здійснюватися постійне моніторингове спостереження за станом законодавчого процесу, засноване на комплексній методиці проведення моніторингу нормативних актів, що використовується як окремими фахівцями, так і спеціалізованими установами.
Учасники засідання зазначили, що важливою складовою, яка сприятиме підвищенню якості чинного законодавства, є поетапне формування організації моніторингової діяльності законодавства в Україні. Зокрема, в. о. завідувача відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор Ольга Андрійко підкреслила, що одне з головних призначень моніторингу полягає у визначенні пріоритетних напрямів удосконалення вітчизняного права, встановленні стійких зв’язків між законопроектною та законодавчою діяльністю й остаточними результатами.
Учасники «круглого столу» зазначили, що такі заходи сприятимуть розвитку ефективної системи оптимізації законотворчого процесу, моніторингу галузевого законодавства, підвищення ролі соціального діалогу між органами державної влади та громадськими організаціями.
