Ця історія почалася із заяви 18-річного хлопця, який стверджував, що коли повертався увечері з райцентру додому, на нього напали троє незнайомих. Задовольнившись його мобільним телефоном, утекли. На підтвердження своїх слів показав оперативникам порізи на долонях обох рук та одяг, продірявлений ножем.
Але сучасну модель мобільного телефону вдалося знайти досить швидко: ним користувався житель райцентру. Той пояснив, що знайшов його кілька днів тому рано-вранці. Як виявилося, саме там, де проїжджав заявник. А той, отримавши направлення на судово-медичну експертизу, так і не доїхав туди, бо зрозумів: якщо на руках порізи свіжі, то на грудях, куди, за його словами штрикали нападники, вони давні й майже загоїлися. Були й інші обставини, які змусили заявника розповісти правду: повернувшись того вечора додому, він виявив, що загубив телефон, який належав його родичу, і, щоб уникнути з’ясування стосунків, вигадав історію про розбійний напад.
За завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину стаття 383 Кримінального кодексу України передбачає покарання від виправних робіт до позбавлення волі на термін до 5 років.
Житомирська область.
