Сторіччя від дня утворення відзначила Носівська селекційно-дослідна станція Чернігівського інституту агропромислового виробництва НААНУ (с. Дослідне Носівського району). В урочистому засіданні науково-технічної ради цієї наукової установи з нагоди ювілею взяли участь академіки Національної академії аграрних наук України, доктори сільськогосподарських наук, представники влади та місцевого самоврядування.

— Завдяки щоденній копіткій роботі селекціонерів станції не лише область, а й уся країна збагатилася новими ефективними сортами зернових та овочевих культур, — зазначив на ювілейному заході заступник начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Савченко. — На сьогодні понад сімдесят відсотків плівчастих вівсів, що сіються в країні, виведені на Носівській селекційно-дослідній станції, а по голозерним вівсам станція взагалі є піонером у нашій державі.

Як зазначалося у виступах, наукова установа під Носівкою справді здійснює велику насінницьку роботу як стосовно сортів власної селекції, так і інших культур. Щорічно в дослідному господарстві вирощується 150—200 тонн оригінального та 600—800 тонн елітного насіння, яке реалізовується в переважну більшість областей України. Зокрема, у 2010—2011 роках насіння озимого жита та тритикале, вирощене тут, поширене в 12 областях, вівса — у 18, ярого ячменю — у 7, конюшини та люцерни — у 5 областях. Загалом за весь час роботи на станції створено і зареєстровано 70 сортів різних сільськогосподарських культур.

До Реєстру сортів рослин України на 2011 рік, наприклад, занесено близько 40 сортів, створених носівськими селекціонерами. У Чернігівській області близько 60% посівів жита, 90% — вівса, 20% — ярого ячменю, конюшини, цибулі засівають сортами носівської селекції.

Під час святкування ювілею був зроблений огляд роботи Носівської селекційно-дослідної станції за минуле сторіччя. Незважаючи на економічну скруту 1990-х років, нині науковий підрозділ набирає позитивної динаміки у своїй роботі. В колективі сьогодні працює 44 працівники. Із них — 18 наукових співробітників, у тому числі, один доктор та 6 кандидатів сільськогосподарських наук. Сьогодні успішно продовжують традиції своїх попередників селекціонери Віктор Скорик, Олександра Матрос, Микола Сардак, Анатолій Боженко, Надія Горган та інші. Вони отримали Почесні відзнаки Національної академії аграрних наук України, «Знак Пошани», Почесні грамоти Міністерства аграрної політики України, районної ради та адміністрації.

У ході святкування ювілею було відкрито меморіальні дошки першому директору і організатору станції професору Сергію Кулжинському та видатному вченому світового рівня, академіку Костянтину Гедройцу, який працював на дослідній станції у 1912—1929 роках.

На знімку: син доктора сільськогосподарських наук С. Кулжинського Сергій Сергійович відкриває меморіальну дошку батьку.

Фото Андрія Сеника.