Сучасне Закарпаття унікальне в політичному плані на фоні решти регіонів України. Тут найчіткіше оформилася двопартійна система з двома домінуючими силами та певним шлейфом їхніх сподвижників. В обласній (а також у районних і міських радах) представлено сім основних партій. Меншою мірою це помітно в селищних і сільських радах, оскільки там останні вибори відбувалися на суто мажоритарній основі, але тенденція і там та сама (тобто політична структуризація відбувається навіть на рівні сіл) — за більшістю депутатів негласно стоїть одна або інша з двох провідних сил. Це «Єдиний центр» і Партія регіонів.
Фіолетово-жовто-білі
«Єдиний центр» провів до обласної ради найбільшу фракцію. Саме навколо неї склалася неформальна більшість, що дозволила лідеру обласної парторганізації Іванові Балозі очолити раду. Схоже, саме на Закарпатті відпрацьовувалися новітні виборчі технології, які буде активно застосовано на наступних парламентських виборах уже по всій Україні.
Якщо в облраді попереднього скликання фракція мала окремих депутатів, які дозволяли собі фрондувати проти позиції керівництва, зараз це абсолютно виключено. Адже майже всі депутати пройшли до ради не так за рахунок власних заслуг і популярності (хоча багатьом цього не позичати), як за рахунок дуже ретельної командної гри. Під час виборчої кампанії ставку було зроблено на індивідуальну роботу з виборцем. «Подвірний обхід» мав місце не один раз, а мінімум двічі, а в окремих випадках — і більше разів. До того ж це відбувалося не тільки в селах, де всі всіх знають, а й у найбільших містах області — Ужгороді та Мукачевому, де агітаторам довелося особливо попотіти.
Блакитно-білі
Не менш серйозною політичною силою Закарпаття є Партія регіонів. Нинішній голова ОДА Олександр Ледида очолює цю парторганізацію ще з допомаранчевих часів, був народним депутатом. Якщо на всеукраїнському рівні ця сила має репутацію партії великого капіталу, то на Закарпатті це партія середнього й дрібного бізнесу (оскільки великого тут практично немає).
Обласна парторганізація навіть під час виборів за партійно-пропорційною системою завжди робила ставку саме на індивідуальності конкретних кандидатів, на їхню впізнаваність, комунікабельність, наявність широких родинних та інших зв’язків, ділову репутацію.
Під час парламентської кампанії організація зможе опертися на свій кадровий резерв. Більшість районних адміністрацій очолюють регіонали.
За результатами парламентських виборів в області можуть відбутися серйозні кадрові зміни. Плюс до початку офіційного старту кампанії партія влади має можливість цілком законно підняти свій рейтинг різними точковими рішеннями, спрямованими на покращення ситуації у різних населених пунктах.
Решта
Після виборів «Єдиний центр» зміг забезпечити собі впливові посади не в останню чергу завдяки порозумінню з місцевою «Батьківщиною». Вона показала досить високі результати на виборах за партійними списками, але за мажоритарною системою провела значно менше депутатів, ніж партії-фаворити.
Незначні за чисельністю фракції мають в облраді «Cильна Україна», «Фронт змін», Партія угорців України та Демократична партія угорців України. Пройшов і один депутат-мажоритарник, який минулого скликання входив до фракції соціалістів.
Через відсутність гострих протистоянь на Закарпатті не відчувається напруження у зв’язку з початком (хай не де-юре, але де-факто) парламентської кампанії. Неодмінно висуватимуть своїх кандидатів і «Батьківщина», «Фронт змін», «УДАР Кличка», «Свобода».
Досить неоднозначна ситуація у місцевої «Сильної України». Рядові партійці проти злиття з Партією регіонів. Попри загалом провладний характер партії, жодний її член не ввійшов до якихось владних структур в області, хоча такі пропозиції робилися. Організація налаштована на роль конструктивної опозиції і прихід до влади цілою командою, а не окремими членами.
Певну інтригу можуть внести ще окремі фігури, здатні піти самовисуванцями по окремих мажоритарних округах, як-от екс-голова Ужгорода Сергій Ратушняк. А проте харизматичні одинаки не на часі. Майбутні вибори будуть командною грою.
Загалом же результати парламентських виборів на Закарпатті цілком прогнозовані ще за одинадцять місяців до голосування. Оскільки в області вибори давно перетворилися на бізнес-кампанії, усе вирішуватиме ресурс виборчих фондів. І, звичайно, уміння оптимально розпорядитися наявними коштами. Основні масові агітаційні заходи відбуватимуться у рамках численних фестивалів. Останніми роками їх проходить до трьохсот за рік — у більшості великих сіл, не кажучи про майже всі міста та селища. Оскільки нове виборче законодавство дозволяє дарувати електорату різні сувеніри (аби лише вартість одного не перевищувала тридцяти гривень), на Закарпатті цю новелу буде використано максимально повно. Дещо пожвавиться суттєво охляла за минулий рік преса, хоча дедалі більшу роль уже відіграватиме Інтернет.
Сергій ФЕДАКА, професор Ужгородського національного університету.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
