Добре, що редакція газети веде масштабну полеміку про стан фізичної культури в школі. Хочу поділитися своїми міркуваннями.
Фізкультура посяде своє гідне місце в школі, а згодом і в країні, якщо держава буде зацікавлена в молодому здоровому поколінні. Необхідно насамперед забезпечити школи спортивним інвентарем і обладнанням. Чого може навчити фізрук дітей у порожньому залі, на голому майданчику чи у вузькому коридорі?
Друге. Чому учні молодших класів займаються в гірших умовах, а уроки в них найчастіше ведуть неспеціалісти. Таким ставленням дорослі замість підвищення мотивації у дітей прищеплюють нелюбов до уроку, відбивають бажання ходити на нудні одноманітні заняття.
Третє. У спортивних залах займаються одночасно по два-три класи. Про яку якість викладання може йтися?
Четверте. Треба в корені міняти ставлення шкільної адміністрації до фізкультури. Воно не завжди доброзичливе — з цього уроку можуть відправити на будь-яку роботу, заощадити на інвентарі...
П’яте. Учитель повинен вести неформальну роботу, пропагуючи здоровий спосіб життя, виступати на зборах, педрадах, залучати на свою сторону батьків. Практика показує, що важливий розділ шкільної програми — теоретико-методичні знання — реалізуються вчителями абияк. Тому учні не мають елементарного уявлення про фізичну культуру, самоконтроль, вплив вправ на організм тощо.
Ю. ШТАНА, кандидат педагогічних наук.
Луганськ.
