Сьогодні на Запоріжжі 527 шкіл, 157 тисяч учнів та 18 тисяч учителів. Що буде завтра — питання не риторичне. Щороку кількість школярів скорочується в середньому на сім тисяч, а отже, зменшується й наповнюваність класів.

 

Якісна освіта — веління часу

Витрати на утримання приміщень та обслуговуючого персоналу стали справжнім тягарем для місцевих бюджетів. Через брак коштів у багатьох навчальних закладах не можуть провести якісні ремонти, оновити застарілу матеріально-технічну базу, обладнати комп’ютерні класи.

— Витрати на навчання одного міського школяра протягом року не перевищують шести тисяч гривень, а от учень сільської малокомплектної школи обходиться втричі дорожче, — каже начальник управління освіти та науки ОДА Олександр Вєрозубов. — Але найгірше те, що в школі, де навчається кілька десятків учнів, учитель, скажімо, історії викладає ще три-чотири дисципліни.

За словами заступника голови облдержадміністрації Миколи Ярмощука, серед переможців обласних учнівських олімпіад вже давненько не було вихованців малокомплектних шкіл, вони не беруть участі і в конкурсах Малої академії наук.

— Саме оптимізація допоможе нам поліпшити якість освіти, — переконаний Олександр Вєрозубов. — Дітей з початкових шкіл таки варто переводити до великих ЗОШ.

Діти перевтомлюються, батьки нервують

Створення освітніх округів, на думку можновладців, — справа корисна. Вони діють у Вільнянському районі (10), Мелітопольському (11), Токмацькому (7).

От тільки не всім батькам подобається, що їхні діти змушені їздити за знаннями за 5-10 кілометрів. Їм доводиться рано вставати й пізно повертатися додому, вони перевтомлюються і не мають часу на виконання домашніх завдань. На це скаржилися в селі Єлизаветівка Веселівського району, де торік райвідділ освіти зупинив навчання в дев’ятирічці до поліпшення демографії (там було менше трьох десятків учнів).

Чимало селян категорично проти закриття шкіл. Наприклад, 42 мешканці села Відножине Василівського району написали листа Президентові України з проханням залишити малокомплектну школу. Як аргумент вони навели приклад села Шевченко, звідки дітей возять у Скельки: «Шкільний автобус старий, батькам довелося купувати за власні кошти акумулятор, на черзі — гумові шини. Іноді взимку учні не доїжджають до шкіл, бо перемерзає дизпаливо, дороги не розчищені від снігу, або авто взагалі поламане...».

Хіба це не одна з причин замислитися, чи варто поспішати з оптимізацією?

Немає села — немає школи

У владних кабінетах стверджують: без згоди громади жодну школу закрити не можуть. Скажімо, коли чиновники вирішили оптимізувати дев’ятирічку в селі Роботине Токмацького району, де навчається менше двох десятків учнів, батьки твердо сказали «ні», і її не закрили... Та тільки кого там вчитимуть завтра, адже майбутніх школяриків у Роботиному сьогодні можна перелічити на пальцях. От і виходить, що закриття навчального закладу — це наслідок занепаду села, а не його причина. Вона ж, причина, в іншому — у безробітті, відсутності нормальних побутових умов, транспортного забезпечення...

А куди підуть учителі, коли школи не буде?

Олександр Вєрозубов зізнався:

— Усіх скорочених працівників ми не можемо працевлаштувати.

Є ще одна серйозна проблема — приміщення освітніх закладів. Нині в регіоні, як стверджують представники влади, «взято під охорону» 18 шкіл. Може, їх і не розтягнуть по цеглині, але через кілька років вони й самі перетворяться на руїни.

...Днями заїхав до Новоолександрівки Запорізького району. Зайшов у місцеву ЗОШ, якій оптимізація не загрожує. Поцікавився, як місцеві вчителі ставляться до цього процесу.

— Ми категорично проти закриття малокомплектних навчальних закладів, — в один голос заявили заступники директора Вікторія Шляхова і Світлана Когут. — У таких школах, може, й не дають глибоких знань, зате вони славляться високим виховним потенціалом. Діти там сумлінніші, слухняніші, щирі, менш схильні до правопорушень. Тому що ніхто з них не обділений увагою, тому що кожен зігрітий теплом сердець учителів. У великій школі до них ставлення інакше...

І це, погодьтеся, ще один аргумент на користь маленьких сільських шкіл.

Віктор ПЕСИГОЛОВЕЦЬ.

Запорізька область.

Від ведучого. 

Не один правитель заявляв на рівні столиці й держави, що багаті платитимуть (утримуватимуть) бідних. З бідними, на жаль, не вийшло. А що чи хто заважає їм взяти під своє могутнє крило малі школи і так увійти в історію Батьківщини?