У відомому шоу «Чотири весілля» одне з конкурсних весіль святкували в Хотині. Біля давніх фортечних мурів наречених зустрічали справжні козаки, а гід розповіла пов’язані з фортецею легенди про кохання. Пару обвінчав отець Павло у фортечній церкві Олександра Невського під звуки віолончелі та скрипок ансамблю «Віоліні». А розписувалися на тлі краєвидів Хотинської цитаделі та Дністра. Потім весільний кортеж у супроводі байкерів виїхав з фортеці.
Директор заповідника Любомир Михайлина розповідає, що сценарій розробляли разом із молодятами: «Усе весілля відбувалося в народному козацькому стилі, розіграли справжнє костюмоване дійство, стріляли з середньовічної гармати. Церемонія вийшла настільки яскравою, що ця пара виграла весільну подорож до Хорватії. Тепер нам телефонують з інших міст, зокрема Києва, і цікавляться, чи не змогли ми б зробити подібне весілля, наприклад, у лицарському стилі. Запитують, чи не можна організувати застілля для гостей. Проте далі розмов діло не йде, адже повноцінне весілля для численних гостей ми не можемо організувати. Причина — нема готельно-ресторанного комплексу».
Приємно, що потік молодят до фортеці зростає: у неділю і суботу буває до 15 весільних пар. Тут вони можуть зробити гарну фотосесію в старовинному антуражі, власноруч виготовити пам’ятну монету на щастя, позмагатися у стрільбі з лука.
Туристів більше, а інфраструктура не готова
З кожним днем заповідник «Хотинська фортеця» дедалі більше цікавить туристів. У рази зросла кількість іноземних гостей, особливо з Польщі. Доходи заповідника цього року збільшились майже на третину — за рахунок нових методів роботи і відкриття нових туристичних об’єктів. Зокрема, цього року відкрито картинну галерею, присвячену Хотинській битві 1621 року, зал бойових машин, що застосовувалися при штурмі середньовічних фортець, кімнату знарядь тортур і страти епохи Середньовіччя. Значний попит має стрілецький тир та можливість виготовити власноруч пам’ятну монету із зображенням Хотинської фортеці. Отакі цікавинки і заохочують туриста внести цей об’єкт до свого маршруту. Престижу додає і Всеукраїнська акція «Сім чудес України»: у 2007 році фортеця увійшла до числа її переможців.
Науковці економічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича проводять маркетингове дослідження об’єкта. Спеціальний запитальник допоможе дізнатися думку відвідувачів стосовно покращення роботи заповідника.
— Це допоможе нам підвищити туристичну привабливість фортеці. До закінчення сезону завершимо опитування і почнемо його опрацьовувати. Але вже немає сумнівів у тому, що треба будувати готельні комплекси, розвивати зелений туризм. Багато зелених садиб могли б прийняти туристів на кілька днів і зробити це на досить високому рівні, — каже Любомир Михайлина. Яскравим свідченням нашої гостинності є міжнародний фестиваль «Битва націй», який цього року отримав статус першого чемпіонату світу з історичних боїв. Під час змагань мешканці міста радо приймали туристів у своїх оселях. Однак гості фестивалю роз’їхалися, і тепер про ті гостинні садиби ніхто й не знає. Бо нема інформації стосовно того, хто може прийняти гостей і на яких умовах.
З чого починався зелений туризм на Прикарпатті? Стартові умови були такі, як нині на Хотинщині. Зате тепер це туристичний регіон із розвиненою інфраструктурою. Треба використовувати чарівну природу й історичні пам’ятки Хотинщини для розвитку туризму. Звісно, ми залежимо від туристичної інфраструктури, а організатори турбізнесу — від привабливості фортеці. Тому треба робити все спільно, створювати сприятливі умови інвестору для вкладання коштів. В Хотина для цього можливість є, потрібно тільки докласти до його розбудови зусиль, — продовжує пан Любомир.
Чимало туристів під час проведення фестивалю «Битва націй» мешкали в Кам’янці та Чернівцях. Звісно, це незручно для приїжджих, а також втрата значної частини доходів для місцевого бюджету. Проблемним залишається питання самої специфіки відвідування заповідника.
— До нас заїжджають туристи як в один із запланованих пунктів, і час перебування на об’єкті обмежений. До того ж у жодному туристичному маршруті харчування в Хотині не заплановане. Тому турист швидко проходить наш об’єкт. Потрібно, щоб туристичні агенції були зацікавлені в співпраці не менше, ніж інвестори, — розповідає Любомир Михайлина.
Біля фортеці вже давно розпочали будівництво готельного комплексу «Гетьман». Але зараз його призупинено. І невідомо, коли роботи відновлять. За словами директора заповідника, навіть якщо цей комплекс побудують, він усе одно не зможе прийняти всіх охочих.
Наукова база фортеці
— Такі дійства, як «Битва націй», треба організовувати значно частіше. Туристи їхали б не просто подивитися фортецю, а відчути неповторну атмосферу, побачити справжнє видовище. Плануємо також започаткувати пісенні конкурси та міжнародні заходи, на яких різні країни зможуть представити свої традиції та звичаї. Оскільки Хотинська фортеця пов’язана з історією України, Польщі, Молдови, Румунії, Росії, Туреччини, в наших планах є створення міжнародного наукового центру дослідження фортеці. До його роботи будуть залучені науковці з різних країн. Плануємо, щоб зарубіжні вчені займалися дослідженням документів про Хотинську фортецю, які є в їхніх країнах. Це дасть змогу проводити щорічні наукові конференції, — ділиться планами Любомир Михайлина.
Уже нині заповідник друкує своїм коштом наукову та науково-популярну літературу. Побачили світ збірка документів про Хотинську війну 1621 року, нариси з історії Хотинської фортеці та новий путівник по ній.
Археологи конкурують з туристами
Багатьох цікавлять археологічні розкопки. Кожен рік їх проводять науковці ЧНУ та Інституту археології НАН України. Лише цьогоріч знайдено понад 300 ядер різних калібрів до середньовічних гармат, люльки, посуд з багатьох куточків Європи та монети.
Найвагоміша знахідка останніх років — фундаменти ще однієї вежі, яка досі була під землею.
Невдовзі її відреставрують і покажуть туристам. У заповіднику ведуть ґрунтовні ремонтно-реставраційні роботи. Любомир Михайлина каже, що на 90 відсотків готова Північна вежа цитаделі. Майже завершено роботи в Палаці коменданта. Це буде чудове місце для експозицій, виставок, картинних галерей. Можливо, вдасться налагодити співпрацю з іншими музеями України, щоб обмінюватися картинними та історичними експозиціями. Найближчим часом стартують переговори з Кам’янець-Подільською фортецею.
— У нас є «два чуда» по обидва береги Дністра. І як тільки стихне туристичний сезон, тож почнемо обмірковувати спільні заходи для покращення туристичної привабливості обох фортець.
Директор заповідника «Хотинська фортеця» каже, що за десять років існування заповідника на його реставрацію та дослідження було виділено понад 10 млн. гривень. Найближчим часом має надійти 1,5 млн. гривень на завершення реставрації Палацу коменданта та замкової церкви, цікавинкою якої стане різьблений з каменю іконостас.
Але якщо реставраційні роботи ведуться постійно і на високому рівні, то розвитку готельно-ресторанної інфраструктури залишається тільки чекати. А у Професора — так друзі та підлеглі називають Любомира Михайлину — руки зв’язані законодавчою базою. Саме вона забороняє йому, державній людині, облаштувати інфраструктуру і наповнити скарбницю фортеці, де у всі віки ніхто не шкодував червінців, злотих чи карбованців на горілки і меди, які текли рікою. Не у виграші, звісно, і держава.
Фото Петра ГОНЧАРА та Андрія НЕСТЕРЕНКА.
