Українцям, що звикли до світу машин, доріг і мегаполісів, часом і невтямки, що десь поруч є цілий величезний світ — планета зі своїм життям, в якій людина не господар, а лише рідкий гість. Ідеться про Тендрівську косу, що на Херсонщині.

Зберегти її в первозданному вигляді вдалося тому, що частина її ввійшла в охоронну зону Чорноморського біосферного заповідника, а решта стала полігоном, на якому льотчики морської авіації відпрацьовували навички бомбометання по мішенях — літаках, кораблях і танках, відслужили своє. Однак у 1992 році полігон «Вільний порт» було закрито, частину, що його обслуговувала, ліквідували, і від військового минулого Тендри залишилася хіба що напівзруйнована солдатська казарма та встановлений у відкритому морі док-мішень, який ще не встигли розібрати всюдисущі «мисливці» за металобрухтом.

Вічний спокій Тендри більше не порушують вибухи, однак на неї насувається інша небезпека: цілинний степ, що є унікальним надбанням людства, хочуть пустити в «комерційний оборот». Ще в 1998 році 4,7 тисячі із 10,5 тисячі гектарів території коси разом із частиною акваторії Тендрівської затоки передали Чорноморському біосферному заповіднику — щоправда, з дивним застереженням про «можливість пересування військових підрозділів і проходження військових кораблів». Але це ще півбіди: місцева влада за компанію з особливо заповзятливими бізнесменами почала активно «дерибанити» Тендру.

Землі Тендрівської коси — це єдиний збережений клаптик цілинного солончакового степу, що являє собою постійне середовище перебування рідкісного степового тхора, великого тушканчика і ще півсотні зникаючих видів тварин, комах і рослин. Тендра має статус водно-болотних угідь міжнародного значення, а в цій якості перебуває під захистом Рамсарської конвенції та ЮНЕСКО. На жаль, ні влада Херсонщини, ні довколишніх сіл захищати косу не збирається — стосовно неї плани зовсім інші.

Ще в 2007 році Голопристанська райдержадміністрація дала свою згоду на передачу 150 гектарів Тендри в оренду фермерському господарству «Лагуна-5» для «рибогосподарських потреб». Питається, чи не на осетрові в охоронній зоні заповідника збираються промишляти? Але й це ще не все. Усупереч протестам екологів, Краснознам’янська сільська рада періодично намагається «проштовхнути» ідею продажу з аукціону одразу 6,5 тисячі гектарів земель на Тендрі за 120 мільйонів гривень.

Адже шматок ласий: на березі моря можна побудувати одразу кілька дохідних пансіонатів. Але оздоровниці — це стічні води, і якщо скидати їх у відкрите море, то його забруднення завдасть непоправної шкоди рідкісним видам риб, молюскам і рослинам, що живуть у Тендрівській та Ягорлицькій затоках. Саме в Ягорлицькій затоці в 1961 році було піймано меч-рибу, яка в Чорному морі не водиться взагалі. Нині вона прикрашає музей заповідника. Крім того, на піщаних острівцях тут розташовані єдині в Україні гніздування пеліканів, куликів та арктичної гаги. І якщо цікаві турбуватимуть птахів, вони напевне переберуться подалі, і їхніх колоній у нашій країні може просто не залишитися.

Стосовно роздачі земель на Тендрі адміністрація Чорноморського біосферного заповідника не раз зверталася і в природоохоронні відомства, і до правоохоронців. Однак «захисники навколишнього середовища» демонструють просто-таки олімпійський спокій. Природоохоронний прокурор Херсонщини (щоправда, тепер уже колишній) Ігор Насонов своїм листом підтвердив, що передача ділянки на Тендрі в довгострокову оренду фермерському господарству відбулася законно й «підстав для прокурорського реагування не вбачається. Схожі відписки надіслали адміністрації заповідника і Херсонська облдержадміністрація, і обласне управління земельних ресурсів.

Поки що спокій Тендри охороняє маленький єгерський кордон «Вільний порт», на якому живуть інспектор Микола Таран і єгер Віталій Слудчик із дружиною Оксаною. Дружина єгеря каже, що гості на кордон навіть улітку навідуються дуже рідко, а вже зимою й зовсім страшнувато буває: пустельним степом нишпорять зграї голодних вовків, які завивають іноді мало не під самими вікнами.

Утім, двоногі «вовки» та їхня підозріла метушня навколо Тендрівської коси вчених Чорноморського біосферного заповідника лякають набагато більше.

Фото автора.

Кургани в заповідному степу — звичне видовище.

Інспектор Микола Таран.

Піщані острівці Тендрівської та Ягорлицької заток обживають пелікани, кулички, чайки та лебеді.

Зруйнована солдатська казарма на колишньому військовому полігоні.