Завершився конкурс «Заповідна Україна». Він продовжив серію проектів програми розвитку ООН в Україні та Глобального екологічного фонду «Зміцнення управління та фінансової стійкості національної системи природоохоронних територій». Торік вони проводили конкурс фотографій, а цього року учасники змагалися в номінації «Відеороботи».
Загалом їх було представлено 57. Це і документальні хроніки, і цілі художні стрічки та міні-фільми. Брали участь і професійні кіномитці, й аматори, працівники природо-
охоронних територій, журналісти, студенти та навіть вихованці дитячих будинків. До речі, роботи останніх отримали найбільше заохочувальних премій.
Першу премію журі майже одностайно присудило фільмові «Синій вир Карпат» Андрія Михайлика. До речі, сам автор зізнався, що на конкурс відіслав зовсім іншу роботу, а цю його стрічку відібрали й відправили працівники Національного природного парку «Синевир». Знімали її ще наприкінці дев’яностих років. На жаль, після цього була нищівна повінь 98-го, яка зруйнувала єдиний у світі Музей лісосплаву, розташований там. Тоді закарпатці були сповнені надії його відновити, та 2001-го прийшла нова повінь, а з нею нові руйнування. І вже було не до музею. Експонати, щоправда, дивом збереглися. Вони перебувають у центрі Національного заповідника, проте загублено старовинний дух музею. А в фільмі він є. Та прикро, що не в дійсності, бо саме такі самобутні об’єкти нині найбільше приваблюють урбанізованих туристів. Тож керівництво заповідника ще плекає надію на відродження цього унікального закладу.
Не менш оригінальною є і аматорська стрічка Валерія Мельника (друга премія), що ілюструє заповідний фонд Волинської області «Зелений бастіон». Утім, Волинь цим не обмежилася. Фільм «Мальовниче Полісся», створений командою місцевих журналістів обласної ТРК, узяв третю премію.
Досить оригінальні були й роботи про Дніпро, зокрема, у світлі тих проблем, що постають перед цією водною артерією.
Фільми-конкурсанти ввійдуть до збірки «Заповідна Україна» та до промо-відео, які зможе побачити вся країна.
Організатори акції сподіваються, що в такий спосіб до проблем, що їх поставили автори відеоробіт, дослухаються можновладці і пересічні громадяни. Лише так, вважають вони, вдасться зберегти наш справді унікальний природний фонд.
