Поки бродячі собаки тероризують херсонців, комунальники побудували для них притулок, що нагадує... концтабір

Будівництво притулків для бродячих тварин у Херсоні залишається в зародковому стані, на їх стерилізацію, як і раніше, немає грошей, а відстрілювати неприкаяних чотириногих заборонили — негуманно. Такі перекоси в комунальній політиці призвели до того, що обласний центр буквально заполонили зграї голодних і агресивних собак, які вже не просто кусають пішоходів, а влаштовують справжній рекет біля магазинів і на базарах. І це зовсім не жарт чи образний вислів: все саме так і відбувається.

Компанія з понад трьох десятків бродячих псів буквально взяла в облогу ринок «Північний», що на проспекті 200 років Херсона. Улітку їх було не чутно й не видно, однак з настанням холодів барбоси збіглися до «хлібного місця» з усіх довколишніх пустирів і підвалів, улаштовуючи постійні напади на продавців і покупців третього за розміром базару обласного центру. Причому ці напади настільки продумані, що люди лише дивуються: зграя, схоже, цілком усвідомлено вибирає жертв серед немолодих жінок, які несуть сумки із провізією. Визначившись із ціллю атаки, один собака високо підстрибує й упивається жертві в плече або верхню частину руки. Укус, як правило, не надто болючий, однак від несподіванки сумка переляканої жертви падає на асфальт, і другий пес вихоплює з неї поживу або тягне подалі разом із умістом.

Продавці, котрих на «Північному» налічується понад тисячу, що тільки не робили для захисту своїх клієнтів — й намагалися відганяти хвостатих бандитів, і підгодовували їх, сподіваючись, що ситі тварини ні на кого не накидатимуться. Однак їхні очікування не виправдалися: подачки «рекетири» приймають охоче, але час від часу повторюють напади на людей, чи то за звичкою, чи то складаючи відібрану провізію про запас. І це вже насторожує: до зими собача зграя може збільшитися в рази й стати набагато лютішою. Тут уже «гомо сапієнсів» вони не залякуватимуть, а просто роздиратимуть на шмаття, оскільки бродячий собака позбавлений того інстинктивного страху перед «царем природи», який відчувають дикі звірі. Цього дуже побоюється адміністрація підприємства, що вже й не знає, як бути.

— За останні кілька місяців зі скаргами на напади собак до диспетчера ринку приходило півтора десятка жінок. Напевно, були ще й такі, які скаржитися не пішли. Ще влітку я звертався в міське управління комунального господарства із проханням організувати відловлювання бродячих собак зі зграї, що тероризує покупців і комерсантів. Мені відповіли, що поставлять на чергу, однак уже зима, а черга чомусь до нас не дійшла, — стривожений директор ринку «Північний» Михайло Слуцький. — Ми вже й у міліції побували, але й там допомогти не беруться.

Підприємці, яким засилля нахабних «друзів людини» особливо дошкуляє, кажуть: скоро самі попросять знайомих мисливців перестріляти псів або розкидають по території отруєні принади. Однак ще невідомо, кому від цього буде гірше. Такий «собачий геноцид» в окремо взятому мікрорайоні може закінчитися притягненням самозваних винищувачів чотириногих до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. От і думай, що краще: терпіти витівки агресивних дворняг або плюнути на все й відповісти терором на терор. 

Окрема розмова — про той самий притулок для бродячих тварин, будівництва якого санепідслужба, екологи й громадські організації домагаються от уже десяток років. Після акцій протесту під стінами міськради й гнівних публікацій у місцевій пресі справа начебто зрушила з мертвої точки: рішенням Херсонської міськради від 28 жовтня 2011 року комунальному підприємству «Гарантія» дозволили розробляти документацію для відведення 0,64 га землі саме під притулок для нікому не потрібних кішок і собак. Однак реалізація гуманного, здавалося б, починання, наголосимо, за бюджетні кошти, вжахнула і пересічних городян, і «компетентні органи». Насамперед вразив підхід: посередині дворика майбутнього притулку встановили крематорій для спалювання туш мертвих тварин, а відкриті вольєри розташували просто довкола нього. Тобто мешканці вольєрів будуть приречені спостерігати, як у топку печі в них на очах запихають їхніх побратимів. Навряд чи таке видовище благотворно подіє на нервову систему чотириногих. Адже навіть у страшному фашистському концтаборі Освенцім крематорій і то розташували у віддаленому від житлових бараків будинку.

Нещодавно на вимогу прокуратури «свіжостворений» притулок на вулиці Бурназяна, 14-а в Херсоні прийшли перевіряти інспектори міського управління ветеринарної медицини. Те, що вони побачили за високим бетонним парканом, стало темою для окремого звернення до Херсонської облдержадміністрації. Як стає зрозуміло з цього звернення за № 15-5-1-24/1862, крематорій у притулку «встановлений без узгодження з пожежною, ветеринарною, санітарно-епідеміологічною службою й управлінням екології» (тут і далі лапками виділені цитати з документа). На момент перевірки «у вольєрах на бетонній підлозі в антисанітарних умовах утримувалися 24 собаки». При цьому інспекторам «не надали ніякої документація щодо годівлі тварин, місця для приготування їжі або її зберігання». Та яка їжа, якщо в притулку навіть «дезінфекція й миття вольєрів не проводиться, запас дезінфекційних засобів відсутній». 

Гірше те, що «гостинність» притулку може виявитися настільки ж небезпечною для людей, як і для тварин. Уже нині експерти стверджують: на відведеній ділянці такі об’єкти розміщувати не можна категорично!

— Пункт четвертий Положення про притулки для тварин, затвердженого наказом Держкомітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року, передбачає, що такі заклади повинні розміщуватися на відстані не менш як триста метрів від житлових будинків та інших споруд. Однак у випадку з міським притулком на вулиці Бурназяна відстань від нього до найближчих житлових будинків не набагато більша за двадцять метрів. В «заборонену» 300-метрову зону потрапили цех з розливання поліпшеної питної води, продсклади й підприємство з переробки риби, де її солять і коптять. На території самого притулку під час перевірки я з подивом побачила кілька біотуалетів, там же стояли якісь трактори й легкові автомобілі, яким тут явно не місце. Я особисто попереджала керівників міськвиконкому, що собачі вольєри необхідно виносити далі від зони житлової забудови, але мої застереження просто проігнорували, — вражена заступниця начальника управління ветеринарної медицини Херсона Марина Павлова.

Настільки оригінальним вирішенням проблеми бродячих собак зацікавилася й прокуратура Дніпровського району міста, яка розіслала по інстанціях запити про наявність дозволів на будівництво притулку, стосовно дотримання його співробітниками санітарних і ветеринарних норм. Усе йде до порушення кримінальної справи за фактом жорстокого поводження з тваринами. Хоча й тваринам, і людям від цього легше не стане: бюджетні гроші на притулок, схоже, витрачені марно, та й вуличні пси продовжують тероризувати перехожих. Хочете переконатися самі? Запрошуємо на ринок «Північний»!