Захистили інтереси трудящих-мігрантів

Водночас «нунсівець» Юрій Кармазін звернув увагу на те, що у документі «трудящий-мігрант» визначається як особа, яка постійно проживає на території країни, законно перебуває в ній та законно займається трудовою діяльністю. Отже, переконаний депутат, наші люди будуть і далі незахищені.

Умови, обсяги та напрями транспортування азербайджанської нафти українською системою магістральних нафтопроводів виписані в ухваленому парламентом проекті закону «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Азербайджанської Республіки про заходи, які стосуються розвитку співробітництва в сфері транспортування нафти територією України». Відповідно до документа постачання нафти та її транзит територією України здійснюватиметься, зокрема: в напрямку Кременчуцького НПЗ з порту Одеса та нафтопереробних підприємств Західної України; транзитом у напрямку НПЗ м. Мозир, Республіка Білорусь; транзитом в напрямку країн Центральної та Східної Європи (Угорщина, Словаччина, Чехія), а також у напрямку НПЗ Республіки Польща з використанням білоруської та польської ділянок нафтопроводу «Дружба» (на період до завершення будівництва нафтопроводу Броди—Плоцьк). Ця угода, відзначили у профільному комітеті у закордонних справах, набуває особливої актуальності в контексті введення в дію Російською Федерацією Балтійської трубопровідної системи-2.

Крім того, депутати обговорили низку законопроектів, запропонованих до внесення їх до порядку денного. Так, «нунсівець» Арсеній Яценюк у своєму проекті закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо правового режиму використання об’єктів аграрних правовідносин) запропонував встановити мораторій на продаж землі до 2014 року, а також мінімальну ціну на землю. Яка, переконаний А. Яценюк, не повинна бути меншою, ніж у країнах—членах Європейського Союзу. Проте Валерій Бевзенко, який входить до складу Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, нагадав, що напередодні парламент вже ухвалив закон, який продовжив мораторій до 2013 року. Доцільності прийняття даного документа, за словами парламентарія, не вбачає і Головне науково-експертне управління. Врешті, цей проект підтримав лише 71 народний депутат, тож документ вважається відхиленим.

Загалом сесія відхилила шість законопроектів, зокрема й ті, що стосувалися збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, а також мораторію на примусову реалізацію майна за борги за житлово-комунальні послуги. До розгляду документів у першому читанні черга так і не дійшла. Як зауважив Тарас Чорновіл (група «Реформи заради майбутнього»), звертаючись до меншості, не варто було формувати порядок денний саме так, адже розглянути на цій сесії внесені сьогодні до порядку денного проекти депутати все одно не зможуть. Натомість проекти законів, що мали розглядатися у першому читанні, мали всі шанси бути підтриманими. Принаймні деякі з них група «Реформи заради майбутнього» планувала підтримати. До порядку денного було внесено лише одне питання — проект закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради (щодо суб’єктів права законодавчої ініціативи стосовно денонсації міжнародних договорів України). На що «нунсівець» В’ячеслав Кириленко зауважив: було б добре, якби ініціативи меншості розглядалися і бралися до уваги більшістю. «Тоді це демократія. На жаль, поки що такого немає. Чому? Бо немає демократії в країні», — сказав він.