Земельний мораторій продовжено на рік

Сесійне засідання Верховної Ради й у другій половині дня у вівторок також було плідним для законотворчості. Розглядалася низка необхідних законопроектів. Але найочікуванішим і чи не найголовнішим для більшості сільгоспвиробників стало продовження мораторію на купівлю-продаж агрогектарів. Запровадження ринку землі з нового року в багатьох викликало занепокоєння, про що люди з обуренням масово писали й до редакції «Голосу України». Застереження цілком логічні. Як, приміром, можна запускати купівлю-продаж, якщо не проведено інвентаризацію, не напрацьовано необхідну нормативну базу? І що робити, коли поспішно запроваджений ринок призведе до того, що чорноземи масово скуплять спекулянти? Людям хочеться жити і працювати на власній землі. Або таке економічне питання: де виробникам аграрної продукції брати гроші на посівну? Адже сільгосппідприємства змушені будуть вишукувати немалі фінансові ресурси, аби передусім викуповувати гектари, на яких сіяти. Врешті-решт, мільярди гривень «вимиються» з економіки.

За законопроект «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони на відчуження та зміну цільового призначення земель сільськогосподарського призначення» під час вечірнього засідання проголосували 275 із 318 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Парламент також підтримав законопроект про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів» (щодо відтермінування). Документом пропонується продовжити до 1 січня 2013 року строки, визначені для розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Відповідно до чинного законодавства значні штрафи за відсутність таких проектів землеустрою мали б накладатися вже з нового року. Хоча, за словами  голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Григорія Калетніка, «це норма правильна, оскільки безвідповідальне ставлення до землі, експлуатація землі тільки заради прибутку без збереження її родючості, виснаження земель, справді, потребує сьогодні серйозного покарання. Але, на превеликий жаль, ми не врегулювали цілий ряд інших позицій, за яких би, справді, й орендарі, й власники земельних наділів були б упевнені, що замовлений і проплачений ними проект землеустрою буде стабільний хоча б у межах 7 або 10 років. Окрім того, і великий обсяг роботи і затрати, які необхідні для проведення, і тому не всі орендарі... встигли розробити відповідні проекти землеустрою».

Верховна Рада дозволила використовувати гривню у зовнішньоекономічних торговельних операціях — запровадження такої норми передбачено ухваленим законопроектом «Про внесення змін до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (щодо розширення сфери використання валюти України). За словами заступника голови Національного банку Володимира Кротюка, в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту здебільшого використовується як засіб платежу іноземна валюта. Здійснення таких розрахунків валютою України допускається лише за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Це не сприяє позитивним зрушенням у валютній структурі зовнішньоекономічних розрахунків. А в час нестабільності на світових фінансових ринках можуть виникнути негативні наслідки для економіки України.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік зазначив, що нині гривня може використовуватися за торговельними операціями з країнами СНД та Балтії... Водночас народний депутат Станіслав Аржевітін звернув увагу, що «слова «валюта України» у нас не існує... За статтею 99 Конституції написано: «Грошовою одиницею України є гривня». Тому і в тексті закону ми повинні написати: «Розрахунки здійснюються грошовою одиницею України — гривнею».

У  вівторок народні обранці також прийняли за основу проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо питань оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу). Документом пропонується у певних випадках списати таким виробництвам суми пені, штрафних санкцій, зокрема, за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження.

Ухвалено і законопроект «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства). Документом, зокрема, пропонується запровадити норму, що суддя, який розглядав справу, не може брати участі у перегляді прийнятих за його участю судових рішень за нововиявленими обставинами. Це, вочевидь, сприятиме об’єктивному та неупередженому розгляду. Тим більше законопроектом пропонується запровадити граничний строк для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.