Новий виток світової економічної кризи примушує навіть багаті країни шукати резерви, скорочувати витрати, в першу чергу, бюджетних коштів. З огляду на це особливої уваги заслуговує Звіт Рахункової палати України за 2010 рік, який нещодавно розглянув Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Загальновідомо, що ефективне та надійне управління державними фінансовими і матеріальними ресурсами та дієвість рішень органів влади залежить від забезпечення цільового й ефективного використання громадських коштів. Але, як свідчить вищезгаданий звіт, у ході проведення контрольно-аналітичних перевірок торік виявлено всілякого роду незаконного, у тім числі нецільового, використання коштів бюджету та державних цільових фондів, а також порушень і недоліків при адмініструванні доходів державного бюджету на загальну суму 52 мільярди гривень. А це, між іншим, — шоста частина минулорічного держбюджету. Тобто ці величезні суми могли бути витрачені чиновниками різних рівнів зі значно більшою користю для суспільства, сприяти розв’язанню багатьох нагальних економічних та соціальних проблем.

Наведу лише кілька прикладів зі Звіту Рахункової палати України, хоча переважна більшість порушень стосується 2009 року.

Про закупівлі та субвенції

«Порушення вимог законодавства щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти стали вже українською традицією», — цитую звіт. І такі порушення виявляються в ході проведення кожного п’ятого контрольного заходу. Загальний обсяг їх у 2010 році становив 850 мільйонів гривень, або 5,3 відсотка від загальної суми правопорушень.

Аудитом ефективності використання у 2008—2009 роках і І півріччі 2010 року субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг виявлено численні факти незаконного авансування і відволікання коштів на оплату ще не наданих підприємствами послуг. На загальну суму 1 мільярд 245,1 мільйона гривень. Виходячи з цього та інших прорахунків у цій сфері, Рахункова палата дійшла цілком слушного висновку про те, що в Україні не створено ефективної системи управління коштами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій з оплати житлово-комунальних послуг. Як наслідок, не забезпечуються принципи соціального захисту, рівність при розподілі суспільного доходу, споживачі не отримують якісних послуг за обґрунтованими тарифами.

Майже на два мільярди (1860,3 мільйона гривень) незаконно збільшили обсяги дотацій та субвенцій на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення у 2008—2009 роках. Недосконале нормативно-правове регулювання питань щодо використання субвенції призвело до безсистемного, з порушеннями Бюджетного кодексу України, управління державними коштами та відшкодування суб’єктам господарювання. Зрозуміло, що через ці дії постраждали інші напрями, затверджені в державному та місцевому бюджетах.

Варто згадати також і про неправочинні управлінські рішення, допущені Державною іпотечною установою. Всупереч передбаченому законом фінансуванню операцій комерційних банків із надання громадянам іпотечних кредитів для завершення будівництва житла зі ступенем готовності більш як 70 відсотків, кошти витрачалися на придбання житла в будинках, уже введених в експлуатацію раніше. Причому схема безпосередньої закупівлі житла за державний кошт призвела до численних завищень вартості житла. Загалом Державною іпотечною установою здійснено нецільове використання коштів у сумі 1,5 мільярда гривень.

Про управління власністю

Не мав можливості надавати ефективну підтримку АПК призначений, власне, для цього «Аграрний фонд». Майже рік (від березня 2009 до початку 2010 року) на його відповідальному зберіганні перебувала аміачна селітра загальною вартістю 115,3 мільйона гривень. Така функція не притаманна фонду, а отже, кошти були використані геть зовсім неефективно. Зрозуміло, що сільгоспвиробникам така сума могла б допомогти вирішити багато нагальних проблем.

Добрими намірами встелена дорога відомо куди. Ця народна мудрість згадується, коли знайомишся із матеріалами про запровадження безоплатного оформлення та видачі громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки. Внаслідок невиконання постанови КМУ щодо збільшення чисельності працівників, які б займалися, у тому числі, цим питанням, не було використано кошти, виділені для цього з бюджету. А на 2,5 мільйона зареєстрованих заяв станом на 8 січня 2010 року видано лише 685,5 тисячі держактів, або 27,9 відсотка.

Про підтримку продовольчої програми і АПК

Не забезпечив КМУ в 2009 році й виконання власної постанови «Про заходи активізації роботи з розвитку тваринництва». Хоча, як показала практика, там, де недопрацювала держава, інші охоче заповнюють порожні ніші своєю недоброякісною продукцією. А потерпають здебільшого наші громадяни — якісне м’ясо перетворилося на малодоступний для багатьох сімей делікатес.

Не дуже переймалися урядові мужі й забезпеченням населення доступною вітчизняною плодово-ягідною продукцією. Принаймні 54,5 мільйона гривень так і не використали в 2009 році на закладання та нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками, хоча в бюджеті ці кошти були. А тим часом в Україні навіть яблука вітчизняного виробництва стали рідкістю.

Загалом підтримку АПК з боку держави добре ілюструє історія з використанням коштів, виділених у 2009 році на підтримку розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Мінпромполітики розподілило для цього 35 мільйонів гривень між областями без урахування наявних у регіонах потреб на придбання сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання. Окрім того, не провели конкурси на визначення кооперативів, які будуть одержувати підтримку. Як наслідок — кошти тривалий час знаходилися без руху на рахунках в обласних управліннях Держказначейства.

Про зачароване коло

Усе це — лише невелика частка виявлених бюджетних правопорушень. А є ще значно більші отримувачі бюджетних коштів — освіта, медицина зі своїми «лазівками»...

Сьогодні влада оголосила війну корупції та бюджетним правопорушенням. Нарешті в нашій, прямо кажучи, не дуже багатій країні, яка надовго і всерйоз «підсіла» на зовнішні запозичення, чиновникам починають забороняти купувати за бюджетні кошти автомобілі таких марок, про які їхні колеги з багатих країн-позичальників не можуть і мріяти. Є багато інших обнадійливих починань.

Варто тільки вітати такі кроки влади, адже, як свідчить той самий звіт Рахункової палати, кількість бюджетних правопорушень минулого року суттєво зросла порівняно з попереднім 2009-м (52 млрд. грн. проти 36,2 млрд. грн.).

Контроль за витрачанням грошей, зібраних у цей непростий для українських платників час, варто лише посилювати. Адже кількість правопорушень у сфері використання бюджетних коштів щороку зростає. Тож без жорсткого контролю і таких само покарань нам не вистачить жодних податків, бо вони вже сьогодні й так наблизилися до межі. Поза тим база оподаткування звужується. Якщо й надалі рятувати ситуацію традиційним для нас збільшенням податків, то це означає потрапити в зачароване коло. І результат такого розвитку подій неважко спрогнозувати — збільшення державного боргу, подальше погіршення економічної і соціальної ситуації в країні.

Станіслав БЕРЕЗКІН, народний депутат України.