Йдеться про нову редакцію закону про вищу освіту, що у муках народжується років з десять. Народні депутати планували розглянути його і прийняти в першому читанні. На жаль, обговорення довгоочікуваного документа відкладено. Причина вагома: очікуються пропозиції Президента Віктора Януковича.
Автор законопроекту — Кабінет Міністрів. Він, на думку голови Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Максима Луцького, урахував альтернативні ідеї як політиків, так і професіоналів. У свою чергу, робоча група, створена делегатами минулого вчительського з’їзду, зняла багато конфліктних питань. Остаточний варіант закону, зрозуміло, з’явиться після другого читання, а до цього, треба думати, у сесійній залі буде поламано вже народними депутатами ще чимало дискусійних списів. В одному переконаний: наступний навчальний рік ВНЗ почнуть із новим законом. Безперечно й інше — задовольнить він не всіх.
Скажімо, ректори аграрних вузів (втім, як і інших галузевих) категорично проти того, щоб підпорядковуватися МОНМСу, але уряд це питання вже відрегулював; вони не приймають цифру 140 (мінімальний прохідний бал для вступників замість сьогоднішніх 124). Багато хто виступає проти жорсткої адміністративної вертикалі, недостатньої автономізації університетів, преференцій для абітурієнтів, які закінчили підготовчі відділення, надання права студентам обирати дисципліни. Свою позицію вони виклали Президентові, який і висловить свою точку зору...
У новій редакції закону про вищу освіту, нарікають його опоненти, не передбачені обміни учасниками навчального процесу всередині країни й із закордонними закладами, що суперечить головному принципу Болонської системи «Мобільність!». Студент за своїм фахом може вчитися спочатку в Сумах, потім у столиці, а одержувати диплом у Парижі. Вибір має бути й у викладача, вважають противники безальтернативного проекту.
Що влаштовує у ньому більшість?
— скасування ступеня фахівця (залишаються бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук);
— підвищення стипендії студентам до рівня мінімальної зарплати;
— надання вузам права на господарську діяльність і фінансову самостійність;
— підвищення ролі шкільного атестата, а отже, авторитету вчителя;
— зміна класифікації вузів та інші нововведення;
— узаконене зовнішнє незалежне оцінювання.
Але бакалавріат так і не вважається вищою освітою, а студентів, викритих у плагіаті, суворо каратимуть аж до виключення. Це навряд чи подобається спудеям...
Досконалого проекту, як і закону, не буває. Головне — щоб він діяв. Одержавши пропозиції від глави держави, остаточне слово скажуть парламентарії.
