Із виступів представників фракцій

— Хочу поінформувати про результати 89-ї пленарної сесії Венеціанської комісії, що проходила 16—17 грудня. У перший день комісія розглянула виконання своїх попередніх висновків. Щодо законодавства про судоустрій я повідомив членам комісії, що, не чекаючи внесення змін до Конституції України, уже сьогодні активно виконуються рекомендації, згідно з якими до закону про судоустрій і статус суддів було внесено зміни щодо роботи Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії і не тільки.

А в суботу комісія ухвалила висновок на проект закону про основи державної мовної політики. Президент Венеціанської комісії сказав: законопроект — це крок уперед. 

— Утретє анонсується можлива зміна окремих міністрів. Важко сказати, чи Президент України знайде міністра, якого йому не жаль, але нам жаль український  народ. Тому що «сильна професійна і послідовна» влада за два роки не спроможна звільнити хоча б одного міністра, який несе відповідальність за провал у своїй сфері. На сьогодні провалена реформа у соціальній частині, анонсовані реформи в освіті, в охороні здоров’я. Уряд допрацювався так, що якби не опозиція, не місцеве самоврядування і, врешті-решт, Верховна Рада, яка голосувала декілька днів тому за те, щоб видати дотації, не було б чим платити зарплати вчителям, медикам та бюджетним працівникам у багатьох областях України. Президент хоче зняти одного-кількох міністрів за це? Настав час відправити у відставку уряд, який заслужив за два роки таку оцінку українського народу. 

— Підсумки 2011 року трагічні для України на всіх напрямках. Влада послідовно довела державу до соціально-економічної катастрофи. В державній казні немає грошей, але економлять не на чиновниках, а на малозабезпечених громадянах. Бюджетникам затримують зарплати, соціально незахищеним урізають пільги. Масові протести наростатимуть, у нас сьогодні вся Україна—Чорнобиль, зона лиха. Президент і уряд гучно обіцяли прискорене зростання зарплат у 2012 році. Тепер Кабмін тихенько визнав, що це була брехня. Золотовалютні резерви Нацбанку тануть на очах до трьох мільярдів доларів щомісяця. Захід не вірить у здатність української влади змінити ситуацію на краще, тому ми залишилися без іноземних інвестицій, а МФВ більше не дає у борг. 

— Щороку газова лихоманка охоплює усіх громадян нашої країни. Й політики, й чиновники, загалом усе населення України переймаються майбутньою ціною на газ. Нові газові перемовини й той факт, що в бюджеті на наступний рік ми змушені закласти ціну більш як 400 доларів за тисячу кубометрів, стають справжнім викликом для нашої економіки. Особливо за умов неефективного споживання енергетичних ресурсів. Дорогий газ ставить Україну в пряму залежність від сусідніх держав і в такий спосіб може маніпулювати соціально-економічним розвитком та інвестиційним кліматом у нашій країні. Вихід із ситуації один: пошук власних енергетичних ресурсів, збільшення використання відновлювальних джерел енергії, альтернативних видів палива. 

— Допоки в державі вирують політичні пристрасті, точиться шалена боротьба за владу, її населення невпинно зменшується і при цьому слабшає здоров’я. У 1991 році в нас проживало 52 мільйони, на сьогодні — 45 мільйонів. Середня тривалість життя громадян України 68 років, і вона займає 121-ше місце серед 192 країн. Наші люди, українці, пережили голодомор, а сьогодні можна сказати, що ми в стадії інфекційного мору: в країні відсутні вакцини, помирають діти після щеплень, народжуються хворі діти. Незважаючи на те, що прийнято до двох десятків урядових програм, не функціонує у повному об’ємі та не фінансується жодна. 

— Проведені в Україні експерименти і досліди над її громадянами, які чомусь назвали реформами, принесли розорення та злидні у мільйони українських домівок, найтяжким тягарем лягли на плечі пересічних громадян. Так звані інтереси не відображають інтереси простого народу, а захищають інтереси лише капіталу. Ми, комуністи, пропонуємо конкретну антикризову програму. По-перше, необхідно підняти реальну економіку, ми пропонуємо пряме кредитування державою реальної економіки. При цьому понад 50% інвестицій повертається тій же державі у вигляді податків і зборів.

По-друге, проблема України не у відсутності грошей або ресурсів, а в тому, як вони використовуються. Сьогодні через накручування, неефективні тендери до кишень чиновників і шахраїв потрапляє щонайменше до 30% бюджетних коштів. 

Третє — справедлива податкова політика. Мінімум 600 мільйонів гривень на рік можна одержати від податку на розкіш. Держмонополія на алкоголь і тютюн збільшить бюджет на 20%. Понад 50 млн. грн. не будуть виведені без оподатковування за кордон. Отриманих коштів з лишком вистачить, щоб повністю покрити дефіцит Пенсійного фонду.