Сьогодні втратимо — завтра не знайдемо

Не розпещеним матеріальними благами студентам українських вузів такі переваги, можливо, здадуться фантастикою. Хоча насправді вони є цілком реальним результатом новаторського співробітництва державного вузу України з найбільшою крюїнговою компанією світу — германською «Марлоу навігейшн». Майже три роки експерти компанії прискіпливо аналізували професійний рівень викладачів, якість навчального процесу і навіть психологічну готовність молодих українців до випробувань далекими рейсами, перш ніж стався прорив.

«Марлоу навігейшн» не тільки уклала із ХДМА договір про співробітництво, а й залучила до нього германський державний фонд інвестицій і розвитку ДЕГ. У рамках договору вони встигли інвестувати понад десять мільйонів доларів у модернізацію матеріально-технічної бази академії. Для відпрацьовування навичок порятунку на воді майбутні моряки отримали новітній швидкісний катер «Бриг» і тренажер — «шлюпку вільного падіння». За сприяння компанії в ХДМА створено лабораторію для навчання екіпажів підйому важких вантажів із крановим устаткуванням, а тренування із діставанням людей з вертольота, що впав у воду, проходять на тренажері, що являє собою «майже справжній» вертоліт. Також «Марлоу навігейшн» придбала херсонським студентам сто (!) ноутбуків і зобов’язалася поставляти їм таку само кількість «розумної» техніки щорічно до 2020 року. І це лише початок: план довгострокового співробітництва передбачає, що вже в січні-лютому 2012 року академія отримає комплекс навігаційного устаткування й лабораторію, що повністю відтворює комп’ютеризований капітанський місток величезного судна загальною вартістю 7,5 мільйона доларів!

Звісно, таке партнерство інвесторам не менш вигідне: адже фахівців, схожих на тих, які готують у Херсоні, у світі випускають не так уже й багато. А германська крюїнгова компанія щорічно набирає в екіпажі суден закордонного плавання по сотні кращих випускників ХДМА. Та й зобов’язання за договором про співробітництво взаємні. За сприяння Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, наприклад, академії виділено 9,997 мільйона гривень на реконструкцію одразу трьох навчальних корпусів і двох гуртожитків, підготовку приміщень під майбутні лабораторії.

Усі роботи планувалося завершити вже у грудні нинішнього року, щоб не зривати січневі поставки імпортного устаткування від «Марлоу навігейшн» — іноземні партнери до дріб’язків виконують свої обіцянки й жорстко контролюють, як українські виконують свої. Тому керівництво морської академії провело тендер на виконання цих робіт й уклало договір із херсонською будівельною фірмою»Тавріяінвест», котра виграла тендер. А також без зволікань перевело їй аванс на закупівлю матеріалів, що становив 2,999 мільйона гривень. Одне слово, із серпня 2011-го робота закипіла, і спочатку викладачі академії натішитися не могли — бригади будівельників «пахали» з ранку до вечора, одночасно монтуючи труби каналізації й водопроводу, підключаючи світильники й укладаючи кахельну плитку. Але ось минув місяць, другий, і замість колишнього захоплення керівники вузу помалу почали дивуватися від результатів капремонту.

— Тільки-но будівельники встигли облицювати кахельною плиткою сходові марші в навчальному корпусі №1 на проспекті Ушакова, як частина плиток уже відлетіла. Але там хоч усе більш-менш рівно, а в коридорі третього поверху корпусу плитку взагалі поклали «горбами» — і не захочеш, а спіткнешся. Учні жартують, що таким манером їх прагнуть навчити міцно триматися на палубі під час хитавиці, однак нам таких «тренажерів» не потрібно — нормальної техніки вистачає. Камбуз (кухню) будівельники впорядкували — тут нічого поганого сказати не можна. А от екіпаж (гуртожиток) для 300 курсантів морського коледжу й сьогодні в жахливому стані: у медичному ізоляторі — розгром, з підлог лінолеум частково обдерли, а новий не поклали, встановлена сантехніка вже тече, деякі світильники відвалюються. Частина загальних умивальників і гальюнів (туалетів) коридорного типу взагалі не готова — труби підвели, а пісуарів не встановили. Щоб «потрапити» у вузьку трубу треба бути не моряком, а, мабуть, снайпером, — гірко іронізує проректор ХДМА з навчально-виховної роботи Валентин Синько. — Прикро за дітей: адже ми хотіли розселити їх з 8—12-місних кубриків у 3-місні й перетворити екіпаж, що не знав ремонту з радянських часів, на комфортний молодіжний гуртожиток, але з «флотською» специфікою. А замість цього існування іногородніх курсантів стало нестерпним — вони з жахом думають, як зимуватимуть посеред недоробленого ремонту, коли вдарять морози.

Найстрашніше, що капітальний ремонт усіх об’єктів Херсонської державної морської академії і справді «завмер на півдорозі»: адміністрація ХДМА зажадала від фірми повного звіту з витрат коштів, надання накладних на придбані матеріали. За розпорядженням ректора Володимира Ходаковського роботи припинено до того, як підрядник відзвітується. А підрядник, у свою чергу, звітувати відмовився до одержання оплати за вже виконану роботу. Замість пошуку компромісу директор фірми Микола Бойко ще й письмово звинуватив керівництво навчального закладу в «грабежі й шахрайстві» (цитата із звернення). Тепер ремонтні роботи «заморожено» на невизначений строк, а замість них розгортається судова тяганина — фірма «Тавріяінвест» і Херсонська державна морська академія подали одне на одного позови до Господарського суду області.

— Ми згодні з тим, що кахель у навчальному корпусі поклали неякісно. Хоча цю роботу виконувало не наше підприємство, а фірми-субпідрядники, які довелося залучити через величезний обсяг робіт і дуже стислі строки їх виконання. До того ж їх перелік постійно збільшувався: мало не щотижня в академії проводили наради й на них додавали якісь нові завдання, не передбачені первісним проектом, до того ж із позначкою «терміново». Як тут було встигнути? Не можна погодитися і з вимогою про надання товарних накладних, хоча вони в нас є — всі 418 документів. Для договорів із твердою ціною на послуги підрядника, який у нас укладено із ХДМА, це не обов’язково, — вважає директор товариства з додатковою відповідальністю Микола Бойко. — Наше підприємство готове до компромісу, і ми бачимо його в тому, щоб замовник сплатив 6,5 мільйона гривень за виконані роботи на тих об’єктах, стосовно яких претензій немає. Ми готові закінчити почате й усунути недоробки, але ж наші бригади нині просто не пускають на будмайданчики!

— Біда наших підприємців у тому, що вони найчастіше не можуть правильно оцінити свої виробничі можливості, дають нездійсненні обіцянки і тим самим підводять своїх замовників. Адже в договорі про закупівлю робіт з капремонту об’єктів, який морська академія підписала з фірмою «Тавріяінвест» 22 серпня нинішнього року, є пункт 11.3, згідно з яким замовник має повне право змінювати склад і обсяг робіт. Підрядник просто зобов’язаний бути готовим до цього: взяв на себе зобов’язання — будь ласка виконуй їх «від а до я». Інший пункт договору — 6.2.3. — передбачає, що замовник може прийняти рішення щодо припинення будівельних робіт, якщо вони виконані з відхиленнями від будівельних норм і правил. І товарні накладні вимагаємо тому, що прагнемо переконатися у використанні для капремонту якісних будівельних матеріалів — в адміністрації вузу з’явилися обґрунтовані сумніви. І вона скористалася своїм правом на перевірку, зафіксованим у тому-таки договорі, — парирує ректор Херсонської державної морської академії Володимир Ходаковський. — Оплачувати роботу будівельників ми й сьогодні не відмовляємося, але спочатку хотіли б упевнитися в її якості. Зрозумійте, у вузі навчаються іноземні студенти, його мало не щомісяця відвідують важливі делегації з Норвегії, Англії, Ірландії, Німеччини, Індії, Кіпру. Наші закордонні партнери не проти вкладати в підготовку фахівців в Україні чималі гроші, але насамперед хочуть переконатися у високому рівні цієї підготовки й відповідності умов навчання моряків міжнародним стандартам. Погодьтеся, що «горбаті» підлоги в навчальному корпусі й «розгромлений» екіпаж у ці стандарти ну ніяк не вписуються — змиритися з таким станом справ, значить, зруйнувати довіру. Ми змушені гранично жорстко наполягати на виконанні умов договору: адже компанія «Марлоу навігейшн» з академії питає не менш жорстко.

Херсонській державній морській академії «у спадщину» від декількох навчальних закладів, що ввійшли до її складу, з п’ятьма тисячами ліцеїстів, студентів і курсантів, дісталася незавидна «спадщина»: старі аудиторії, «общаги», що не бачили ремонту по чверть століття й більше, техніка часів СРСР. Честь і хвала керівництву вузу, що воно в таких умовах не склало руки, а вишукало нові можливості для співробітництва із закордонними роботодавцями. І правильно, що після перших успіхів «команда» ректора ХДМА Володимира Ходаковьского не дозволяє собі «розслабитися» і пустити модернізацію навчального процесу на самоплив. Її жорсткості й максималізму, прагненню дорожити завойованою діловою репутацією варто б повчитися адміністрації багатьох українських вузів. Якщо ми хочемо міцно закріпитися на світовому ринку підготовки кадрів і заробляти на цьому «по-європейськи», то просто зобов’язані навчитися по-європейськи працювати, не роблячи знижок ні собі, ні партнерам і не боячись зіпсувати з кимось стосунки. У будь-якому бізнесі, як відомо, друзів не буває, а є лише конкуренти.