Україна у вогні. А ще в смітті, котре не так швидко спалахує й згорає, як різний сушняк, хоча при цьому дуже смердить. Хоча б в якому напрямку їхати б соборною й незалежною, скрізь навсібіч бачимо: палає стерня, очерети, осока, лугові трави. Нерідко чагарники, лісосмуги, рідколісся, а то й гаї та діброви. Горить Україна, і нікому дим очі не виїдає.
Чому й навіщо палять? Докладний аналіз лишаю криміналістам та соціологам. Звертаю увагу на речі самоочевидні: сірник та запальничка у пристоличних селах ось уже більш як десять років служать чи не єдиним інструментом обробітку землі. Тієї землі, що віддавна славилась родючістю, а нині забула і про плуг, і про косу, крім хіба що присадибних латок. І навіть придеснянські трави вже не скошують на сіно, а просто випалюють.
Чому ж перестали обробляти? Земля коштує дорого. Продавши якусь частину паю, скажімо, на мільйон гривень, і поклавши гроші в банк під 15—20 відсотків річних (150—200 тисяч гривень), хіба дурень сіятиме ячмінь чи коситиме сіно. Покупцеві також байдуже щодо стану землі: не для того він землю купує, щоб пасти там кіз чи садити помідори.
Що відбувається із землею, також мало кого хвилює.
Середня товщина гумусного шару на планеті — 18 сантиметрів. Це лише кілька сотих відсотка від маси планети. І саме цей мікроскопічно тонесенький у планетарному вимірі шар забезпечує існування всього живого на землі. Гумусний шар на планеті внаслідок людської діяльності скорочується катастрофічно швидко: 0,7 відсотка — щороку, 7 відсотків — кожні 10 років. В Україні цей процес іде дещо швидше: за останні 30 років площа еродованих земель збільшилась майже на 1,9 мільйона гектарів (по 67 тисяч га щороку). Нині площа еродованих земель в Україні становить близько 11,5 млн. га. Але при чому тут вогонь? А ось при чому.
Ґрунт — це особливий цілісний живий організм, що своїм існуванням творить умови для життя всього сущого на землі. Жуки, комахи, членистоногі, хробаки, бактерії, грибки, нематоди, бактерії, що живуть у ґрунті, забезпечують перетворення рослинних та інших решток у речовини, що засвоюються рослинами. У кожній чайній ложці гумусу вміщується понад мільярд одноклітинних бактерій. Вогонь умить умертвляє найцінніший поверхневий шар, не лишаючи шансів життю. Більшість живих організмів не можуть втікати від вогню. Спікається в полум’ї ящірка, вуж, їжак, джмелі та інші комахи. Земля гине, хоча на її ціні це не позначається.
У тих, хто землю обробляє, сільгоспвиробників, свої резони. Орати, боронувати, дискувати, а потім засівати випалену землю легше й набагато дешевше. Не забиваються передплужники, диски, лапи й сошники, а ще помітно менше потрібно зусиль, щоб тягнути ґрунтообробні знаряддя.
... У сільської паруботи, принаймні в значної її частини, сьогодні є все: гроші, дорогі авто, їм не треба думати про роботу, здобування освіти й професії. От тільки нудьга доїдає до печінок. І коли трапляється сприятлива погода, вони сідлають мотоцикли й квадрацикли, гасають луками й полями, палять усе, що горить. Заради розваги. Спробував якось взяти паліїв за комір, подав заяву до міліції, свідки підписали, фотографії зробив, але одразу отримав відкоша: «А вам що за діло? Земля ж не ваша!» Про заяву палії знали відразу, й увійшли, як кажуть, у кураж, демонстративно допалювали усе, що може горіти.
І так щороку. Луг, сотні гектарів під самою столицею щоосені перетворюються на чорне попелище. На ньому вже ні джмеля, ні коника, ні пташки, ні зайчика. Обминає попелище качка, і кулик, і яструб, бо там немає нічого живого. І по чорній сажі дітки не побігають.
І нема такого закону, щоб паліїв будь-хто ловив і кари вимагав. І це зовсім не тому, що міліція не любить природу, а тому що вона не має права відкривати справу без достатніх на те формальних підстав. Отож претензії тут все-таки не до міліції.
Лишається апелювати хіба до «єдиного джерела влади в Україні», тобто до народу. Але що до того людям, громаді? Смалена земля чи ні — на розмір паю й ціну на нього, на орендну плату або на пенсію це не впливає, тому нікого й не обходить. Та й навіщо нам земля, коли на Марсі скоро яблуні цвістимуть? Саме час пакувати валізи...
Київська область.
Фото автора.
