Неврожай озимих на півдні України може мати ще більш тяжкі наслідки, ніж прогнозували експерти. Скажімо, керівництво Херсонської обласної державної адміністрації ще восени повідомило про те, що 40 відсотків посівів озимих культур тут не зійшло через посуху.
Однак недавнє обстеження полів шести районів Таврії фахівцями Інституту зрошуваного землеробства НААН України доводить: від майбутнього врожаю доведеться відмінусувати не 40 відсотків, а набагато більше. «Обстеження показало, що на полях без зрошення посіви озимих культур вкрай проріджені. У деяких районах таких полів — три чверті, а отже, максимальної віддачі від такого поля очікувати не доводиться.
Хліб наступного року може виявитися «золотим» ще й через те, що селянам доведеться піти на додаткові витрати. «Щоб занадто великі проміжки між сходами з настанням тепла не заповнили будяки, охочим отримати хоч якийсь урожай доведеться вкласти чимало грошей у закупівлю гербіцидів та мінеральних добрив для підживлення грунтів», — переконує директор Інституту зрошуваного землеробства, доктор сільськогосподарських наук Раїса Вожегова.
На 320,8 тисячі гектарів з 504,9 тисячі озима пшениця на Херсонщині не зійшла взагалі, констатують в Інституті зрошуваного землеробства. Якщо заповнити цю «прогалину» яровими сортами пшениці, дефіциту чи навіть стрімкого подорожчання хліба можна уникнути. Але фахівці побоюються, що аграрії півдня країни підуть второваним шляхом: замість витрачатися на другий посів пшениці, пересіватимуть поля соняшником, насіння якого вдосталь і воно дешеве. Тоді наступного літа хліб і справді стане «золотим», а от соняшник впаде у ціні так, як це сталося у Таврії із рисом після рекордного за всі роки незалежності врожаю: перекупники так збили ціну, що вона не покривала навіть його собівартості.
