Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за десять місяців цього року становило $ 11,372 мільярда (Держстат) — про дорогий бюджету імпорт.
 Уряд відмовився від прискореного зростання заробітних плат у своїх планах на наступний рік — про кишенькові гроші.
 Москва попередила, що до кінця року «Газпром» і «Нафтогаз України» газову угоду не підпишуть — про очікуване небажане.
Наприкінці року статистика показала, що імпорт підім’яв під себе споживчий ринок остаточно. Якщо за підсумками 10 місяців експорт товарів зріс на 35,8 відсотка (до $55,668 млрд.), то імпорт — на 40,1 (до $67,04). До цього можна ставитися по-різному. Зважаючи на те, що левова частка товарів споживчого ринку завозиться, можна дійти висновку, що імпорт активізує зростання споживчого попиту і відбиває тенденцію до зростання доходів громадян. Але зачекаємо з висновками.
Найбільше в загальному обсягу надходжень по імпорту (32,3 відсотка) забирають мінеральні палива, нафта і продукти її переробки. А це прямо вказує, що першопричиною переваги імпорту над експортом є подорожчання енергоресурсів на світових ринках, яке відбулося ще навесні й вплинуло на вартість імпорту. Як відреагує на це уряд, покаже держбюджет на 2012 рік, у якому може з’явитися новий податок на імпорт нафтопродуктів. За оцінками експертів групи 
А-95, пропозиція Мінінфраструктури підняти акциз на бензин призвела до зростання роздрібної ціни літра А-95 на 20 копійок, літра дизпального— на 60 копійок. Підстав для цього чимало — за 10 місяців частка продукції НПЗ у загальному обсязі реалізованих світлих нафтопродуктів скоротилася до 44 відсотків, а ще рік тому, як стверджують в об’єднанні «Укрнафтохімпереробка», було 54. Але вирішальною стане інша підстава — можливість залатати чимало бюджетних дірок.
Цього року експорт продукції АПК зріс на 30 відсотків, позитивне сальдо торгівлі в цьому секторі становить майже $4,8 мільярда, ми стали світовими рекордсменами з експорту зернових, проте, хоч як парадоксально, могли добитися і більшого, якби не торговельні та податкові обмеження.
Зрештою, осіння стагнація промвиробництва (у листопаді воно знизилося проти жовтня ще на 2,8 відсотка) і проблеми на ринках Єврозони спонукали уряд, як-то кажуть, відтискати доходи з усіх можливих джерел. Цим пояснюється, приміром, купа свіжих законопроектів, які пропонують шляхи наповнення бюджету.
Тепер про заробітну плату. В попередніх «Балансах...» я вже зазначав, що уряд, зважаючи на скорочення європейських ринків, уже погіршив прогнозні показники ВВП і динаміки зовнішньої торгівлі на рік наступний. Відповідно не забули при цьому й про заробітну плату. Оптимістично налаштовані експерти радять уряду зменшити її середній розмір наступного року з 3,175 гривень до 3,130, песимістично налаштовані — з 3,127 до 3,016. Про обнадійливі заяви Прем’єр-міністра щодо прискореного зростання заробітних плат із наступного року можна забути. Зрештою, про це йшлося у контексті їх зниження у жовтні проти вересня, тому і сприймалося як піар. Поза тим рішення відкликати свої обіцянки зачіпає не тільки інтереси роботодавців, які нараховують податки на фонди заробітних плат — для сплати 1000 гривень зарплати йому треба закладати витрати в 1600. І не тільки їх підлеглих, чиї низькі заробітні плати обмежують їх платоспроможний попит. А й пенсіонерів, адже розмір їхнього утримання прямо залежить від зарплатних відрахувань. Мало того, таке рішення гальмуватиме розвиток низки дуже важливих реформ, ініційованих Президентом країни.
Нарешті про заяву стосовно відкладення на невизначений термін підписання газової угоди, яка пролунала з Москви. Уряду довели до відома, що новорічних сюрпризів не буде. Прямо кажучи, на те слід було очікувати. Не скориставшись уповні високими світовими цінами на нафту, «Газпром» поступатиметься своїми прибутками на ринках газу тільки за умови, якщо перебиратиме контроль за ними або навзамін вагомих політичних поступок із боку країни-транзитера. Українські носії великого капіталу ніяким чином із цим не погодяться, розуміючи, що це гілка, на якій вони сидять.
Разом з тим пригнічує відсутність приємного сюрпризу не від «Газпрому», а від НАК «Нафтогаз України». Багатомільярдний дефіцит останньої покриватимуть, як і раніше, через бюджет за рахунок кожного платника податків, а не тільки коштом споживачів природного газу. Як і було, сидітимемо на своїх енергоресурсах поряд із дефіцитом самодостатніх технологій енергоефективності та менеджерів для впровадження їх у життя. Як і було, відсутність приємного сюрпризу від «Газпрому» й надалі відгукуватиметься неприємними сюрпризами для усіх українців наступного року...