У виступі Президента України В. Януковича на засіданні Генеральної Асамблеї ООН з питань ядерної безпеки у вересні 2011 р. наголошувалося на необхідності вирішення питання поєднання інноваційного підходу та безпечного використання ядерної енергії, що вимагає мобілізації наукового та технічного потенціалу, вивчення і дослідження техногенних ризиків. Актуальність та нагальність вирішення цих питань не оминули увагою провідні наукові установи. Зокрема, організатором обговорення нагальних питань реформування національного ядерного законодавства виступив Інститут законодавства Верховної Ради України спільно з Національною комісією з радіаційного захисту населення України.

В роботі «круглого столу» на тему: «Концептуальні засади кодифікації ядерного законодавства України» взяли участь представники органів законодавчої та виконавчої влади, провідні вчені та фахівці у сфері ядерної енергетики, громадські організації.

Засідання «круглого столу» відкрив директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України, член Національної комісії з радіаційного захисту населення України (НКРЗУ) Олександр  Копиленко, який окреслив проблеми законодавчого врегулювання механізмів реагування на наслідки аварій і надзвичайних ситуацій на ядерних та радіаційно небезпечних об’єктах, а також висловив сподівання, що семінар стане форумом для обговорення нагальних питань реформування ядерного законодавства України, у тому числі, його кодифікації.

З вітальною промовою виступив також Валерій Кухар, директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України, академік НАН України, який наголосив на актуальності удосконалення національного ядерного законодавства з урахуванням міжнародних зобов’язань.

Загальна дискусія учасників «круглого столу» зосередилася на питаннях змісту та структури проекту Ядерного кодексу України, напрямів удосконалення правового регулювання забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, а також реформування національного ядерного законодавства та його адаптації до законодавства Європейського Союзу.

Проект Ядерного кодексу України розроблявся міжвідомчою робочою групою з питань організації та координації робіт із підготовки Ядерного кодексу, створеною на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 року «Про затвердження плану заходів на 2006—2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року».

Представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, які є розробниками проекту Ядерного кодексу, відзначили комплексність указаних питань та поінформували про стан і проблеми його розробки.

Начальник юридичного відділу Державної інспекції ядерного регулювання України Віра Матвєєва наголосила на необхідності вдосконалення ядерного законодавства України. Водночас вона зауважила про певні протиріччя у проекті Ядерного кодексу та запропонувала шляхи їх усунення.

Директор центру взаємодії з органами державної влади та ОРЕ — радник Президента Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» Костянтин Запайщиков у своїй доповіді «Кодифікація ядерного законодавства як правовий засіб підвищення безпеки» підтримав тезу щодо потреби систематизації ядерного законодавства, водночас звернувши увагу на складність порушених питань, у зв’язку з чим жодній країні світу не вдалося здійснити кодифікацію ядерного законодавства.

Олександра Руднєва, завідувач відділу державної правової політики Національного Інституту стратегічних досліджень при Президентові України, висловила пропозиції щодо системного опрацювання ядерного законодавства та створення діючого семінару чи міжвідомчої комісії з метою забезпечення ефективної співпраці із зазначених питань.

Учасниками «круглого столу» відзначалася також необхідність розробки єдиної термінології та визначення основних принципів правового регулювання суспільних відносин у сфері використання ядерної енергії.

Конкретні законодавчі пропозиції до проекту Ядерного кодексу були надані представниками Міністерства охорони здоров’я України, Державного концерну «Ядерне паливо», Державного агентства з управління зоною відчуження, Національної академії наук України, а також Національного екологічного центру.

Пропозиції та рекомендації учасників «круглого столу» щодо концептуальних підходів до проведення кодифікаційних робіт у сфері використання ядерної енергії планується узагальнити й передати до відповідних комітетів Верховної Ради України та центральних органів виконавчої влади.