На 19 грудня, як відомо, заплановано саміт Україна—ЄС. Чи вплине Святий Миколай на його результати, сказати важко. Попри всі невтішні прогнози політологів, обережно-песимістичні заяви дипломатів і дедалі відчутніший холод європейців, стверджувати однозначно «так старту на Брюссель» чи «ні» все-таки доведеться наступного понеділка.
Чого хоче влада, видно з її намагання взяти участь, як казав Леонід Данилович, і на «весіллі», і «на похороні». А чого прагнуть самі українці? Опитування, проведене Центром Разумкова, свідчить, що понад 46 відсотків наших співвітчизників переконані у невідповідності зовнішньої політики держави національним інтересам. І тільки 8 відсотків вірять, що все тут відбувається правильно. Так само понад 46 відсотків респондентів вважають, що Україна не є самостійною у формуванні зовнішньої політики (10,1 відсотка з цим не погоджуються), і ще більша кількість опитаних (47,3 відсотка) відзначають погіршення міжнародного іміджу нашої країни впродовж 2011 року.
Чи хочемо ми при цьому в Європейський Союз? Якби відбувався референдум з цього питання, за недавніми даними Центру Разумкова, 51,2 відсотка відповіли б «так» і 30,3 відсотка — «ні». Начебто все зрозуміло, але... За іншим опитуванням Центру, вступ України до союзу Росії та Білорусі схвалює... 67 з половиною відсотків респондентів, не підтримує — 16,6. Тобто велика маса народу хотіла б однією ногою ступити в бік заходу сонця, а другою опинитися в протилежному напрямку. Ситуація, як в анекдоті про соцопитування: «Запитання: «Вас зрадив хлопець/чоловік/коханець. Ваша реакція?» Відповідь: «Як? Одразу всі?»...
Звичайно, є істотні регіональні відмінності. Схід і Південь країни орієнтуються на поновлення «братерства» слов’янських народів, Захід рішуче налаштований на ЄС, Центр з меншим завзяттям, але все-таки європейський вибір підтримує.
Утім, якщо відійти від дещо абстрактних «обіймів» з Москвою і Мінськом до конкретного Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану, картина змінюється: ЄС готові вітати 43,7 відсотка українців, МС — 30,5. На думку соціологів, це пояснюється обережним ставленням, принаймні на словах, до такого об’єднання перших осіб держави. Попри «чорнобильські бунти», мешканці східних і південних регіонів усе ще звіряють свої позиції із заявами своїх обранців.
Громадську думку українців вивчав і Київський міжнародний інститут соціології. За результатами інтерв’ю, вступ України до Євросоюзу підтримує 43,5 відсотка опитаних, налаштовані проти цього 26,2 відсотка. Всі ці дані, стверджують науковці Володимир Паніотто та Валерій Хмелько, означають, що близько третини громадян України вибирають Євросоюз у будь-яких комбінаціях, і майже стільки само прихильно ставиться до ЄЕП. Ще одна значна частина населення не має чітких орієнтирів і схилятиметься в той чи той бік залежно від конкретного вибору, що стоятиме перед ними. Звичайно, за щирого бажання керівництва країни приєднатися до Європи, з цієї «аморфної» частини можна успішно мобілізувати прихильників ЄС. Хоча, знову ж таки, це — солідний резерв для інших намірів.
Який з цих двох варіантів запустять у дію — побачимо на початку наступного тижня. Він буде напруженим для глави держави. У Києві — саміт з ЄС. У Москві — саміт ЄврАзЄС...
