Одні викривають, інші відпускають

Так, у Нижньосірогозькому районі Херсонщини власник великої посадки коноплі й двоє робітників, котрі наймитували на його плантації, відбулися покаранням, яке взагалі не пов’язане з позбавленням волі. А тих посадових осіб із МВС і МНС, які покривали злочинців, навіть не було притягнуто до кримінальної відповідальності!

Наркоплантацію в селі Степовому Нижньосірогозького району області облаштував завгосп однієї з місцевих агрофірм. Діяв він обережно, хоча і з розмахом: купив за 20 тисяч гривень у земляка будинок з великою присадибною ділянкою (не реєструючи його на своє ім’я в сільраді), оплатив спорудження капітальної кам’яної огорожі в півтора людських зросту й особисто висадив за нею 146 саджанців конопель. Для догляду за ними хазяїн підпільної плантації найняв двох безробітних із села Партизани Генічеського району Херсонщини, яких оселив у будинку з усіма вигодами — привіз їм телевізор і програвач компакт-дисків, регулярно постачав продукти, воду, гроші. За це вони поливали, удобрювали й просапували рослини за потреби, отож за такого ретельного догляду коноплі за літо вимахали розміром з молоді деревця. А охороняли їх від зазіхань тутешніх люббителів дурману не лише висока огорожа, а і два собаки бійцівської породи, з якими в період дозрівання конопель завгосп ночами особисто чергував у дворі — невтомно чатував, поки працівники спали й набиралися сил для денних турбот.

Після збирання врожаю наркоплантатор обіцяв щедро розрахуватися зі своїми батраками. Він, утім, теж не залишився б у програші: реалізація марихуани на чорному ринку дала б не менш як мільйон гривень. Однак воротили цього самого ринку не були зацікавлені в конкуренції, і наприкінці серпня анонімний інформатор просто «злив» у Нижньосірогозький райвідділ міліції Херсонщини інформацію про велику плантацію конопель. Для її перевірки в Степове одразу відправили опергрупу, але... коноплі були на місці, а от хазяїн з охоронцями встигли розбігтися.

Вартовим порядку, щоправда, неважко було встановити, хто справжній власник будинку й ділянки — тим паче що під час обшуку знайшли картку поповнення рахунку мобільного телефону, номером якого користувався згаданий завгосп сільськогосподарського акціонерного товариства. Проте він не визнавав себе винним і навіть мав алібі: мовляв, на момент появи міліції взагалі був відсутній у районі, тому що їздив у Херсон відвідати друга й купити дочці новий мобільний телефон. Друг — водій групи автотранспортного забезпечення МНС — підтвердив його свідчення і заявив, що спеціально брав відгул, щоб скласти компанію приятелеві. Однак прокуратура згодом встановила, що ніякого відгулу водій не брав і перебував на робочому місці — начальник обласного управління МНС Віталій Кропивницький підтвердив цей факт своїм листом.

Вони сказали, що перед самим приїздом міліції їх наймачеві хтось зателефонував, і той наказав їм терміново йти, а потім і сам виїхав із села. Слідство з’ясувало, що напередодні візиту на плантацію опергрупи на мобільний телефон завгоспу телефонував не хто інший, як... дільничний інспектор міліції, котрий входив до складу цієї опергрупи. Збіг більш ніж підозрілий, але дільничний на суді всіляко запевняв, що це був саме збіг — телефонував він для того, щоб домовитися про купівлю двох тонн пшениці, а про існування плантації конопель начебто «нічого не знав».

Однак ні дільничний, ні водій МНС, котрий створював хазяїнові наркоплантації фальшиве алібі, під статтю чомусь не потрапили, хоча суд і кваліфікував дії еменесника як карний злочин: «спробу свідка шляхом неправдивих показань допомогти підсудному уникнути карної відповідальності» (цитата з вироку). Та що там спільники! Якщо батраки, котрі підгортали конопельні кущі, перебували під вартою хоча б у період слідства, то сам наркоплантатор не провів у камері жодної хвилини, перебуваючи під підпискою про невиїзд. Незважаючи на те, що стаття 310 КК України, за якою йому було висунуто обвинувачення, дозволяє відправити засудженого у виправну колонію на строк від трьох до семи років, цього так і не сталося. «Роботодавця» засудили до п’яти років позбавлення волі, а двох його помічників — до трьох і трьох з половиною, і... відпустили додому, давши всім випробні терміни. Схоже, що люди з «цінним досвідом» вирощування наркотичної сировини та їх добровільні помічники незалежній Україні потрібніші на волі, а не за ґратами.