Довжелезна черга до входу в приміщення Верховної Ради свідчила про неформальний інтерес до парламентських слухань на тему «Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення».

— Послухати колег і владу, звичайно, корисно, але сумніваюсь, що найближчим часом приймуть потрібні закони, — демонстрував обізнаність молодик, що, вочевидь, представляв ІТ-компанію. — Кожен з них потребує відповідних коштів, і Міністерство фінансів навряд чи підтримає авторів проекту.

Думку керівника цього відомства, зазначу наперед, почути не довелось — на слуханнях, організованих парламентським комітетом з питань науки і освіти, не було ні перших осіб уряду, ні міністрів. У практично заповненому сесійному залі зібралися однодумці — народні депутати, представники виконавчої влади, бізнесу, учені та освітяни, які щиро вболівають за майбутнє ІТ-галузі, а значить, за імідж держави та її перспективи розвитку.

Уже сьогодні вона відрізняється високою рентабельністю і рекордними темпами зростання — 30—40 відсотків щорічно. А якщо держава підставить плече, індустрія програмного розвитку може вийти на лідируючі позиції в світі. Уже до 2015 року на підприємствах галузі, за словами голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимира Семиноженка, з’являться 168—200 тисяч нових робочих місць. А програмного продукту буде вироблено на п’ять мільярдів доларів на рік.

Усі учасники слухань були одностайні в одному: парламенту треба негайно розглянути підготовлені законопроекти і зміни до Податкового кодексу. Нинішня нормативно-правова база (12 законів, 13 указів Президента, 5 постанов парламенту, 40 урядових розпоряджень тощо) лише частково задовольняє потреби галузі.

Висловлювались занепокоєння тим, як повільно Україна йде назустріч розробникам інформаційних технологій і програмних продуктів. Не бачачи перспективи, багато фахівців їдуть за кордон, де для них створені чудові умови для роботи. А ми тим часом шалено радіємо, посадивши за грати талановитого хакера. Їх треба шукати, заохочувати до легітимної, але високооплачуваної діяльності, зазначали виступаючі. Інакше завтра вони опиняться в тій же Німеччині, де нещодавно уряд прийняв рішення про введення так званої «синьої картки», яка дозволяє «мізкам» безпроблемно влаштовуватися на роботу і отримувати всілякі преференції. Якщо наша держава зволікатиме із заходами, що сприятимуть розвитку ІТ-індустрії, ми можемо втратити кадровий потенціал.

Головуючий на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк наголосив: «Щорічно обсяги інвестицій зростають, і відповідно до цього зростають обсяги виробництва, а відтак постає проблема щодо кадрів. Кадрове забезпечення, на жаль, не встигає за таким розвитком. Це один бік медалі. І другий бік медалі, за оцінками експертів, лише 15—20 відсотків випускників профільних вищих учбових закладів можуть працювати на певному кваліфікаційному рівні».

До того ж А. Мартинюк зазначив, що законодавча база в цій царині має бути юридично обґрунтованою, а не декларативною. Він звернувся до суб’єктів законодавчої ініціативи із проханням «подумати над юридичними формулюваннями, оскільки в законах має бути конкретика», яка регламентує не тільки правові норми, але й чітко прописує процедуру контролю їх виконання.

— Технології — це веління часу, і Верховна Рада, я особисто підтримуватимемо відповідні починання, — зауважив Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк. — Та нам усім слід звернути увагу і на інший бік медалі. Зокрема, на те, що 70 процентів програмного продукту у нас контрабандні. І друге: захоплюючись ІТ, ми мусимо дбати, щоб не зникла ручка для писання. У прямому і переносному значенні...

Фото Олександра КЛИМЕНКА.