На футбольний матч з «Динамо» у Львові третина вболівальників прямувала через трав’яні газони іподрому. Жителі міста внесли свої корективи у плани проектувальників, які розробляли схему спорудження пішохідних доріжок.
Кореспондент «Голосу України» спробував разом з уболівальниками дістатися стадіону громадським транспортом. За дві години до початку матчу на вулиці Гетьмана Мазепи нам пощастило влізти у переповнену маршрутку №37, що курсує від протилежної околиці міста до торгового центру «Ашан», від якого до стадіону 10 хвилин ходьби пішки.
До Привокзальної площі доїхали за 20 хвилин, а далі маршрутка ледве повзла. Незважаючи на суботу, вулиці на під’їздах до стадіону були переповнені транспортом. Корки почали виникати біля автобусного заводу. На перехресті вулиці Стрийської накопичилось кілька сотень автомобілів. Одна частина рухалася з центру міста, а інша — зі спального Сихівського мікрорайону. Якщо б із Сихова проклали напростець кілька кілометрів дороги, до стадіону можна було б добратися за 10 хвилин. У підсумку 18 кілометрів ми подолали за 80 хвилин.
Далі пасажирські потоки розділилися на дві частини. Більшість виходили з маршруток за автовокзалом і йшли пішки нещодавно збудованою асфальтною дорогою. Ми їх назвали ідеальними уболівальниками: вони не несли із собою спиртні напої, не зупинялися, щоб «зарядитися» перед стадіоном.
Близько третини уболівальників їхали до кінцевої зупинки, де розташовані торгові центри з численними кафе та їдальнями, в яких найнижчі у Львові ціни. Гурби хлопчаків займали вільні столи, пили пиво і горілку, а потім навпростець йшли до стадіону через трав’яні газони іподрому. Дві загорожі відразу знесли.
Цю частину вболівальників, а їх було кілька тисяч, ми умовно назвали економними. Вони не тільки скоротили майже вдвічі дорогу, а й зекономили свої кошти в супермаркетах.
Які б загорожі тут не споруджували, настирливих уболівальників вже ніщо не зупинить. Вони внесли свої корективи у плани забудовників і визначили найкоротшу дорогу. Очевидно, що поряд зі Львівським іподромом потрібно збудувати ще одну пішохідну доріжку до євростадіону, щоб уболівальники не місили болото.
«Найближчим часом необхідно збудувати дорогу з Сихова до стадіону й прокласти пішохідну доріжку поряд з іподромом», — погоджується заступник начальника з питань підготовки до Євро-2012 ГУ МВС у Львівській області генерал-майор Василь Рябошапко, з яким ми поспілкувалися під час футбольного матчу. Василь Іванович вивчав досвід безпеки на стадіонах Польщі, Німеччини та інших країн, багато чого перейняли, але є своя специфіка.
На самому стадіоні діють найсучасніші системи безпеки, у чому ми мали можливість переконатися, побувавши у штабі, який відповідає за порядок під час матчу. В одній кімнаті працюють представники всіх служб — адміністрації стадіону, міліції, МНС, охорони. Всі рішення приймаються моментально. Встановлені відеокамери дозволять ідентифікувати будь-якого вболівальника. З перших днів відвідувачів «Арени Львів» привчили, що спиртні напої на стадіон краще не приносити. Охорона працює досить професійно. За лічені хвилини усувалися будь-які непорозуміння, як це було з подвійними квитками на одне місце.
Окреме питання — робота з фанами, які приносять на стадіон димові шашки та інші піротехнічні засоби, як це трапилося під час матчу з «Динамо». У цьому напрямку ще треба працювати й удосконалювати систему безпеки.
А ось самі підходи до «Арени Львів», на будівництво якої затрачено 2,5 мільярда гривень, з боку окружної гірші за розбиті сільські дороги. У «слизьку» погоду можна ноги поламати.
Львів.
Фото Євгена КРАВСА.
