Посіви сорго зростуть у рази
 
 
Державну програму вирощування зерна сорго спільно розробили науковці Інституту зрошуваного землеробства та Інституту сільського господарства степової зони НААН України. Вона передбачає, зокрема, збільшення посівів цієї стійкої до посухи культури з 150 до 500 тисяч гектарів уже протягом найближчих чотирьох років. І тут не треба надміру якихось додаткових фінансових вливань з боку держави, бо спрацьовують два основні чинники — вигідна ринкова кон’юнктура та глобальне потепління, за якого «зелений верблюд» успішно приносить багатий врожай там, де ледь животіють традиційні культури на кшталт кукурудзи, соняшнику чи ярового ячменю.
— Протягом двох останніх років сорго на наших ділянках давав 17,3—36,8 центнера з гектара, тоді як яровий ячмінь — лише 11,8—16,1 центнера. Різниця очевидна, й вона на користь саме сорго, — наголошує директор Інституту зрошуваного землеробства НААН (Херсон) доктор сільськогосподарських наук Раїса Вожегова.
Посіви сорго на Херсонщині становлять понад 12 тисяч гектарів, і в останні роки не збільшувалися тільки через занижені ціни на зерно навіть харчового сорго. Але нині, схоже, ситуація змінюється на краще для аграріїв: українські фірми-експортери готові платити за тонну «білого» і «рожевого» сорго 1,8—2 тисячі гривень замість минулорічних 1,2—1,26 тисячі. А це майже вдвічі більше витрат на його виробництво, тобто економічний стимул для його вирощування набуває ваги. Тим паче, що до вітчизняного ринку «зеленого верблюда», навіть попри нинішні негаразди, дедалі пильніше приглядаються зі США, Франції та Індії, яка сьогодні є одним із найбільших споживачів крупи сорго. Вони вивчають можливість і для оптових закупівель продукції, і для продажу місцевим виробникам насіння високопродуктивних гібридів цієї культури. Хоча стосовно насіння з упевненістю можна сказати, що наші принаймні не гірші. Так, на Генічеській дослідній станції вивели сорт Еритрея, який уже завоював прихильників серед господарств південного степу: адже навіть за посухи стабільно дає врожай у межах трьох тонн з гектара.
Так чи інакше, а науковці стверджують: ми «приречені» активніше впроваджувати агротехнології з вирощування сорго, проса, нуту, сафлору та інших культур, які дозволяють економити на поливі й стійкі до тривалої спеки. Й це не випадково — на тій самій Херсонщині посуха з розряду епізодичних стихійних лих перетворюється на постійну проблему. За даними Херсонської метеостанції, протягом останніх 35 років спостережень середньодобові температури тут зросли в середньому на 1,9 градуса, в липні-серпні — на 3—3,9 градуса, у вересні — на 2—2,1 градуса. При цьому кількість опадів зменшується, і випадає вкрай нерівномірно: за шаленою зливою, часто з градобоєм, настає тривала «смуга» бездощів’я. А за нерівномірного розподілу вологи на богарі хороший врожай можуть забезпечити лише культури з вищим потенціалом виживання, які додають його та сільському господарству України в цілому.
Херсонська область.