В Європі зайва вага зафіксована у 14 мільйонів молодих людей, серед яких три мільйони — діти. До чого веду, зрозуміють ті, хто стежить за акцією газети про уроки фізкультури. Ожиріння — біда любителів бутербродів і малорухливих. Я з жахом уявляю своїх онуків, яким, у разі повної оптимізації шкільної мережі, світить їздити до освітніх округів (опорних шкіл) автобусами і харчуватися «гарячими собаками». До цього йдемо семимильними кроками: замість збільшення фізичного навантаження, ми створюємо для школярів дедалі комфортніші умови для ожиріння.
Модно бути здоровим і сильним
«У багатьох країнах тривалість уроків за десять останніх років скоротилася з 121-ї до 109 хвилин щотижня, а сидіння за ПК чи ТВ сягає в середньому п’ять годин на день», — ділиться Сергій Друзьків із Макіївки. — Я часто спілкуюся з учителями фізкультури і стверджую: одиниці з них ведуть секції після занять, ще менше можуть дозволити собі поганяти м’яча з дітьми чи взяти участь у змаганнях».
Вичитав, що навіть нинішні нормативи здатен виконати лише кожен 20-й учень. Не дивно, що в перший клас уже хворими приходять 85 відсотків дітлахів. П’ятикласник має влучити в баскетбольний щит, а він навіть докинути м’яча до нього не може. Пам’ятаю, стометрівку за 13,3 секунди, нинішня норма — 14,6.
«А хіба може стрибнути на таку відстань, що і я, мій однокласник Ігор, якщо мій зріст —165, а його — 150?» — логічно запитує знайомий десятикласник.
«Дорікаємо лікарям: формально ставляться до медоглядів. А вчитель хто? Наставник чи солдафон? Замість піонерських «Рівняйсь! Струнко!» перед уроком він повинен спитати про самопочуття, а медсестра зміряти тиск», — вважає педіатр Микола Петрович із Носівки, що на Чернігівщині. — Та й батьки зобов’язані більше дбати про здоров’я своїх чад. Тільки не купуючи довідки про хронічні хвороби, а залучаючи їх до спорту...».
Важко з цим не погодитися, бо з таким ставленням до уроків фізкультури їх з часом скасують і введуть заняття з реабілітації. До речі, відповідних фахівців для їх проведення в достатній кількості готують у столичному університеті ім. Драгоманова та в інших закладах.
Опитування
«Голос України» в рамках акції розмістив на газетному сайті запитання і отримав досить несподівані результати.
Чи потрібні, на вашу думку, уроки фізкультури в школі? «Так» — відповіли 565 опитаних, «ні» — 83.
Чи потрібно відміняти оцінки з фізкультури в 1—4, 5—9 класах? «Так» — 197, «ні» — 141.
Чи подобається урок фізкультури вашій дитині? «Так» — 167, «ні» — 68.
Чи подобається, як проводить заняття з фізкультури вчитель вашої дитини? «Так» — 144, «ні» — 152.
Гадаю, відповіді респондентів не потребують коментарів, утім зазначу: уроки фізкультури в школі потрібні, але, вочевидь, — кардинально змінені: максимально насичені рухами, цікаві, продуктивні. І проводити їх треба не на асфальті. І спортінвентар має бути — не один м’яч від Суркіса на клас...
Але «пупом землі» був і залишається Вчитель. Той, що від Бога, і скакалку використає так, що діти вищатимуть на заняттях від задоволення, а кому не дано — не допоможе й олімпійська база.
Я був шокований, почувши від директора дев’ятирічки на Тернопільщині, що протягом чотирьох років навчання в класі її доньки практично не було фізкультури. «Я не мирилася, постійно говорила учительці про це неподобство — як з гусака вода. Довелося вдома вправами та працею на городі компенсувати втрачене дитиною», — зізнається педагог.
В країні живуть віднедавна за лозунгом «Нумо більше рухатися!». На десять років виділено із державної казни 10 млрд. доларів.
Українці можуть відродити моду на здоров’я і силу. А порушувати проблему про скасування фізпідготовки у школі, нормативів і оцінок — значить, змиритися з деградацією нації, бути її недругом.
Фотоетюд Олександра КЛИМЕНКА.
