Законопроект про ринок земель підтримали в першому читанні

Згодом цю пропозицію підтримали 260 народних депутатів. Крім того, Голова Верховної Ради повідомив про вихід Олександра Шепелєва з фракції Партії регіонів. Затим до парламентської трибуни підтягнулися депутати з фракції «БЮТ-«Батьківщина». Оточивши її щільним кільцем, опозиціонери вимагали провести засідання погоджувальної ради. Тож головуючий запросив лідерів фракцій до свого кабінету. А Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк продовжив вести сесію.

Ситуація ж у сесійній залі мала такий вигляд: парламентську трибуну  оточили бютівці, президію — регіонали. Засідання погоджувальної ради тривало півгодини. Проте, за словами лідера фракції «БЮТ-»Батьківщина» Андрія Кожем’якіна, так нічим і не закінчилося.

Лідер бютівців наголосив також, що його фракція та «НУ—НС» на знак протесту залишили сесійну залу.

У свою чергу, Голова Верховної Ради повідомив, що на погоджувальній раді не було підтримано жодної його пропозиції, що змусило главу парламенту зробити висновок: «потрібен процес, а не рух у розв’язанні цієї проблеми».

Потому сесія зосередилася на розгляді питань порядку денного. Зокрема, ухвалила три ратифікаційні питання, а також розглянула в другому читанні та ухвалила в цілому десять законопроектів. Щоправда, в деяких депутатів спосіб ухвалення документів — фактично без обговорення — викликав сумнів стосовно якості самих документів. Так, обговорюючи проект закону «Про Фонд державного майна», за наполяганням Михайла Чечетова (Партія регіонів), кожна поправка голосувалася окремо. В результаті майже всі вони були відхилені. В тому числі й ті, які передбачали підзвітність та підконтрольність Фонду держмайна Верховній Раді, що видавалося цілком логічним, адже парламент надає згоду на призначення та звільнення голови фонду Президентом. Відтепер діяльність ФДМ координуватиме Кабінет Міністрів, а відповідатиме він лише перед главою держави. За словами Тараса Чорновола («Реформи заради майбутнього»), деякі положення документа суперечать Конституції. Зокрема, щодо відсутності парламентського контролю. Він запропонував вирішити цю колізію під час третього читання. Проте 246 народних депутатів підтримали документ у цілому.

Після призначення низки місцевих виборів депутати перейшли до розгляду головної інтриги дня — проекту закону про ринок земель. Аби упередити будь-які інсинуації щодо цього питання, Голова Верховної Ради нагадав, що створена у 2007 році коаліція демократичних сил, підписавши відповідну угоду, зобов’язалася прийняти закон про ринок земель, про особливості обігу земель сільськогосподарського призначення тощо. Цю угоду тоді підписали 228 депутатів. Основні положення документа доповідав голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калєтнік. За його словами, під час доопрацювання документа було враховано більшість пропозицій. Головна з яких — продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення до 2013 року.

Законопроектом також введено обмеження і визначено, що одна особа може придбати у власність 100 гектарів землі. Також пропонується встановити, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського виробництва, яка може перебувати в оренді однієї особи, не може перевищувати шести тисяч гектарів на території одного району та не більше п’яти відсотків сільськогосподарських угідь на території області.

У свою чергу, Голова Верховної Ради визнав: закон складний, тривожний. На його думку, критика щодо документа у першу чергу звучить тому, що там не передбачено права купувати землю іноземцям. Крім того, звертаючись до профільного комітету та міністра, глава парламенту запропонував до другого читання змінити назву документа на «Обіг земель сільськогосподарського призначення».

У першому читанні за законопроект про ринок земель проголосували 245 народних депутатів (Партія регіонів — 189; «БЮТ-«Батьківщина» — 0; «НУ—НС» — 5; КПУ — 0; «Реформи заради майбутнього» — 18; Народна партія — 20; позафракційні — 13).

Крім того, сесія підтримала ініціативу Президента і продовжила термін перебування наших миротворців у Кот-д’Івуарі до 31 грудня цього року.