Спортивний ліцей у Селянщині — єдиний сільський загальноосвітній навчальний заклад такого профілю в Україні. Директором тут з 1999-го Олександр Сташенко (на знімку), за фахом — учитель фізкультури. Освіту здобув на факультеті фізичного виховання Вінницького педінституту.
Що цікаво: перед цим спершу вчителем фізкультури (закінчував той же ВНЗ), потім директором тут працював теж Сташенко і теж Федорович, але Григорій. Коли його призначили начальником райвідділу освіти, естафету передав братові- однодумцеві. Обидва краще за клерків знають, яке значення мають фізкультура і спорт для підростаючого покоління.
Селянщина — село спортивне завдяки ліцею
Тільки-но у 2003-му школа стала ліцеєм, одразу значно зросла кількість учнів. Тепер тут навчаються діти з десяти сіл, причому не тільки Черняхівського, а й сусіднього районів. З’явилися й учні з райцентру.
— У перші роки було сім годин фізкультури на тиждень, тепер — три-п’ять. Натомість збільшили кількість занять у спортивних секціях, щоб у дітей був вибір, — розповідає директор. — Учителів-фізкультурників троє. Але предметники теж можуть вести якийсь напрямок. Наприклад, математик грає у міні-футбол і баскетбол, викладач української мови і літератури займається настільним тенісом.
Знайомлюсь з учителями. Юлія Розбицька, навчаючись у цьому ж ліцеї, була призеркою області з шашок, волейболу і туризму, закінчила Житомирський університет імені Івана Франка, тепер викладає біологію і залучає до спорту дітей. Класний керівник 8 класу Аліна Наконечна — призер різних змагань, готується до першості району з футболу, а ще любить волейбол, біг і шахи.
— Наші випускники прагнуть повернутися до ліцею педагогами, — каже директор.
Дмитро Попроцький, скажімо, після закінчення університету працює вчителем фізкультури. А Сергій Сташенко навчався в агроекологічному університеті, в позаурочний час веде секцію з настільного тенісу, займається баскетболом.
Інструктор з фізичного виховання Тамара Богуш (випускниця Національного університету фізичного виховання і спорту) має комп’ютерну базу даних розвитку дітей, починаючи з першого класу. Там зафіксовано всі їхні досягнення.
В обласному конкурсі «Вчитель року» наші викладачі фізичної культури і біології виборювали перші місця, музики — друге, іноземної мови — третє.
На семигектарній території ліцею, крім великого саду, ягідників та городу, де вирощують овочі (у підсобному господарстві є і коні) — велике футбольне поле, на якому проводяться змагання різного рівня. Власними силами обладнали майданчик для міні-футболу (на жаль, обіцяного штучного покриття так і не дочекалися). Ще два майданчики — для меншеньких. Як переможці проекту, крім двох комп’ютерних кабінетів, ліцей отримав різне спортивне обладнання. Всі учні безплатно забезпечені спортивною формою.
— Прагнемо більше занять проводити на свіжому повітрі. І не тільки восени чи навесні. По лінії Міносвіти отримали 50 пар лиж, і хоч зими тепер малосніжні, минулого навчального року все ж вдалося кілька тижнів проводити лижні уроки. Моя мрія — побудувати басейн, — ділиться директор.
До речі, у змаганнях беруть участь і вихованці дитсадка. І, зрозуміло, батьки. На загальноукраїнських змаганнях «Тато, мама, я — спортивна сім’я» команда з Селянщини увійшла до п’ятірки кращих.
А як заняття спортом позначаються на навчанні?
— На зовнішньому незалежному оцінюванні наші випускники набирали по 180—195 балів. А серед золотих медалістів були чемпіонки області, — розповідає Олександр Сташенко і наголошує, що заняття спортом формують наполегливість, організованість.
У фойє школи — стелажі з кубками. Багато їх і в кабінеті директора. Він цікаво розповідав про поїздки на різні змагання — навіть із хокею на траві, перемоги, зустрічі юних вихованців з відомими спортсменами.
— За результатами медичного огляду учнів стан здоров’я наших ліцеїстів визнано найкращим у районі, — з гордістю констатує керівник уславленого сільського ліцею.
Черняхівський район
Житомирської області.
Фото автора.
