«Без традицій немає культури, без культури немає нації».
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ.
Це стало цікавинкою свята української мови
— У понеділок у вишитих блузах прийшли до школи тільки троє вчителів, — каже заступник директора Вінницької школи №21 Галина Комарчук. — У вівторок до нас приєдналися вже половина вчительського колективу і частина учнів. У середу їх стало ще більше, а в два наступні дні школа, як ніколи раніше, милувала зір узорами української вишивки — всі вчителі і майже всі учні були одягнені в національне вбрання!
Ідея провести в школі №21 тиждень української мови — він пройшов із 21 по 25 листопада — належить згаданій Галині Комарчук. А щоб свято стало яскравим і запам’яталося надовго, вчителька запропонувала носити протягом цього часу національне вбрання. До того ж усім: і вчителям, і учням. Директор школи Андрій Космина підтримав пропозицію, хоча щиро зізнався, що, на жаль, не має власної вишиванки. Утім, на свято прийшов у розкішній сорочці. Обидві її поли розшиті великими барвистими узорами від верху до низу. Її визнали кращою вдяганкою. Андрій Сергійович позичив вишиванку у знайомої майстрині. Те саме зробив одинадцятикласник Олексій. Хлопець каже, що батькові дав сорочку його товариш, який співає у самодіяльному хорі. Після свята син попросив маму й тата, щоб купили вишиванку і йому. Семикласниці Людмилі Матяш вишиту блузу дала бабуся.
У кого довша коса, хлопці визначали без лінійки
Кожен день тижня мови був позначений конкретними заходами. У понеділок на дверях усіх класів, учительської і кабінету директора учні прикріпили аркуші паперу з яскраво оформленими висловлюваннями про нашу рідну мову.
На дверях учительської він був обрамлений кетягами калини і зеленими листочками з такими словами:
«Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата».
У цей само день у всіх класах з’явилися кетяги калини, букети з осінніх квітів і листя.
У вівторок під час великої перерви у фойє провели конкурс на найдовшу косу. Претендентки на перемогу були одягнені у довгі вишиті сорочки, які віднайшли у своїх бабусь і прабабусі. З динаміків лунали пісні про дівочу вроду. А в цей час хлопці визначали, в кого з дівчат найдовше волосся. До того ж не користувалися лінійками. «Вчителька сказала, що це недобре, коли ніжної дівочої голівки торкатиметься лінійка чи інший метромір, — розповідає чорнявий одинадцятикласник. — То ми міряли п’ядями. Один підтримував волосся, другий міряв, третій перевіряв, чи, бува, не помилився».
Найдовшу косу в цій школі має Людмила Матяш із 7-А класу. Друге і третє місця дісталися дівчаткам з однаковим прізвищем Дахненко — Аліні з 8-А і Юлі з 6-Б класу. Переможниця Людмила Матяш каже, що доглядає волосся за рецептами своєї бабусі — Валентини Марківни Черниш. У неї в молодості теж була довга коса. «Бабуся щоразу готує мені настоянки для ополіскування волосся після миття, — каже дівчинка. — Для цього використовує такі трави, як ромашка, череда, кропива».
Після нагородження переможців професійні перукарі, яких запросили на свято, провели майстер-клас для дівчаток щодо того, як треба доглядати за довгим волоссям.
Шевченків «Кобзар» і вишитий рушник
Середа була позначена двома виставками — українських рушників і Шевченкових «Кобзарів».
— Ще за місяць до проведення свята ми попередили учнів, щоб попросили у своїх рідних, знайомих вишиті рушники для виставки, — каже Галина Комарчук. — Бачили б ви, яка багата вийшла експозиція! На ній було представлено стародавні вишивки на домотканому полотні початку минулого століття, а також сучасні вироби. Більшість рушників — ручної роботи. Їх привезли діти, чиї бабусі і прабабусі живуть у селах. А ось Шевченкових «Кобзарів», виданих у давні часи, не знайшлося. Представлені книжки вийшли у світ у 80-ті роки минулого століття або в період нашої незалежності.
Великий ярмарок нагадувало собою шкільне приміщення у четвер. У цей день діти продавали національні страви і вироби з національною символікою. Приготувати їх учням допомагали батьки, бабусі. Дехто казав, що сам упорався з непростим завданням. Крім страв — тістечок, пирогів, вареників, пропонували вироби з бісеру, дерева, паперу. 9-А переміг у номінації «Національний колорит», 9-Б — у номінації «Оригінальність», 8-А — «За маминими рецептами», 4-А — «Вироби своїми руками». Виручені кошти вчителі пропонували залишити для потреб класів, але діти вирішили по-іншому — планують передати на благодійну допомогу.
П’ятниця у 7-А класі розпочалася з відкритого уроку на тему: «Традиції українців на прикладі твору Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Провела урок Галина Комарчук. На свято української мови в актовому залі зібралися учні і вчителі. Його організацією був приємно вражений запрошений гість, відомий мовознавець, професор Вінницького державного педагогічного університету імені Коцюбинського Анатолій Подолинний. Він зізнався, що від такого розмаїття національного вбрання душа співає. Професор сказав, що пропонуватиме таку само цікавинку під час проведення аналогічних заходів своїм студентам Інституту філології.