Сьогодні — Міжнародний день боротьби з корупцією
Проте 1400 організацій «борються» з цією хворобою
Схоже, не випадково слова «корупція» і «корозія» у словниках розміщені поруч. Перше роз’їдає суспільство, інше — метали і гори. Свого часу Сергій Ожегов, автор словника російської мови, надто спрощено розтлумачив поняття «корупція»: «у буржуазних країнах: підкуп хабарами, продажність посадових осіб, політичних діячів». Цей злочин розквітає не тільки в буржуазних, не тільки в багатих державах, але найбільше потерпають від нього прості люди.
Корупція, як кишкові захворювання, — хвороба нечистих рук. Вона відома ще з часів Адама і Єви, але всесвітніх масштабів набула кілька десятків років тому. Саме в середині 70-х років минулого століття Організація Об’єднаних Націй вжила перших наступальних заходів протидії «страшній чумі», як називають корупцію сьогодні. Тоді взялися за розв’язання проблеми незаконних платежів у міжнародних комерційних оборудках і розробкою кодексу поведінки транснаціональних корпорацій. Поступово про хворобу нечистих рук говорять дедалі гучніше на конгресах ООН. Кульмінацією великої роботи спочатку експертів, потім політиків і керівників держав стала Конвенція ООН проти корупції. З її ухваленням проблему внесено у глобальний порядок денний, як боротьбу з тероризмом, наркотиками, торгівлею людьми тощо. І це закономірно: корупція підриває основи демократії та верховенства права, веде до порушення прав людини, дестабілізує економіку, погіршує якість життя і сприяє розквіту організованої злочинності...
Не секрет, що головна причина невтішного інвестування в українську економіку — хабарництво і розкрадання коштів, земель, нерухомості продажними чиновниками.
Корупція — це тяжкий злочин, який обезкровлює суспільство, бо вона:
— стримує соціально-економічний розвиток, відволікаючи інвестиції від галузей, які найбільше їх потребують;
— послаблює системи освіти і охорони здоров’я;
— дискредитує державні органи, зводить нанівець демократичні завоювання;
— сприяє свавіллю у виконавчих, судових і правоохоронних органах.
Саме про це йшлося на засіданні «круглого столу», проведеного Комітетом Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Обговорювалася тема «Здійснення Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції — оцінка громадянського суспільства».
Як буває на таких заходах, оприлюднювались часом сухі звіти з папірця, але звучали і мудрі думки, розумні пропозиції, цікаві ідеї.
Як з’ясувалося, організацій, які борються зі «страшною чумою», у нас 1400. Хтось може назвати бодай десяток активних, ефективних? — запитували учасники «круглого столу». Якби такі були, країна не була б за рівнем корумпованості на 152-му із 183 місць у світі.
Із виступів учасників засідання:
Елена Панова, заступник директора представництва Програми розвитку ООН в Україні:
— Ваша країна однією з перших підписала Конвенцію і угоду про партнерство, пройшла самооцінку. Та є ще значний простір для подальшого просування з метою знищення ракової пухлини, якою є корупція у всьому світі.
Оксана Климович, експерт громадської організації «Центр Європейської інтеграції»:
— Недостатньо прийняти кілька статей до законів. Треба вжити дієвих комплексних заходів. Я проаналізувала, хто з владних структур поставив на 2012 рік пріоритетною боротьбу з корупцією. Крім Мін’юсту — жодна. Нам потрібні закон про етику, контроль за декларацією доходів, прозоре незалежне правосуддя, чесні правоохоронні органи...
Віталій Мрачковський, голова постійної комісії Вінницької облради:
— Опитування показало, що 34 відсотки громадян готові боротися з корупціонерами, а 40 відсотків не бачать у цьому сенсу. У прийнятій облрадою програмі ми пропонуємо ввести в шкільну програму антикорупційну тематику.
Григорій Омельченко, народний депутат України:
— Доки громадськість не підніме голову і не вимагатиме відсторонити від владного корита хабарників і продажних чинуш — корупцію не подолати. Своє категоричне «Ні!» має сказати і молодь. Констатую: що більше президентських указів, то яскравіше процвітає корупція.
Під час обговорення проблеми рефреном звучала думка: суспільство підтримає владу, якщо влада не на словах, а на ділі продемонструє волю до подолання корупції і вестиме чесний діалог з громадськістю. Потрібна активна співпраця усіх зацікавлених сторін, надто громадських організацій із Мін’юстом, прокуратурою, СБУ, органами внутрішніх справ. Треба добитися, щоб саме в цих та інших державних структурах оголосили «хрестовий похід» проти хабарництва, службових зловживань, протекціонізму.
Крім республіканського незалежного антикорупційного відомства, відповідні підрозділи слід створити в правоохоронних, судових, фіскальних тощо органах, зазначали учасники «круглого столу».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Директор Програми сприяння Парламенту в Україні Елеонора Валентайн, голова громадської організації «Комітет по боротьбі з корупцією та захисту прав» Олександр Супрун.
