Положення Конвенції імплементовано у нормах Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуального кодексу України та низки підзаконних нормативно-правових актів.
Для забезпечення ефективної та скоординованої антикорупційної політики, про що йдеться у статті 5 Конвенції, ухвалена Національна антикорупційна стратегія на 2011—2015 роки, схвалена нещодавно указом Президента.
Законом про засади запобігання і протидії корупції передбачено створення ним спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики. Сьогодні функції цього органу тимчасово виконує Міністерство юстиції України.
Згаданим законом закріплено загальні засади щодо запровадження кодексів поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також урегулювання конфлікту інтересів у їх діяльності. Для окремих категорій публічних службовців діють правила поведінки державного службовця, працівників судів, органів митної та податкової служб, Національної служби посередництва і примирення тощо.
Стаття 7 Конвенції передбачає створення відповідних навчальних програм, спрямованих на забезпечення доброчесності на публічній службі. Розпорядженням уряду від 6 липня 2011 року № 642-р з другого півріччя 2011 року введено обов’язкове для всіх категорій посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування підвищення кваліфікації з питань запобігання і протидії проявам корупції. Удосконалено систему добору на публічну службу, про що йдеться у статті 7 Конвенції.
Законом також зобов’язано посадових і службових осіб, юридичних осіб, їх структурних підрозділів повідомляти про відомі їм факти корупційних правопорушень. Запроваджено для них щорічне декларування.
Закріплені Конвенцією вимоги стосовно прозорості публічної адміністрації враховано у нормах Закону стосовно прозорості інформації (стаття 16) та інформування громадськості про заходи щодо запобігання і протидії корупції (стаття 19).
Окремі положення Конвенції почали діяти з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Зокрема, викладено в новій редакції статті 364—368 Кримінального кодексу України, а також доповнено його новими статтями 3641, 3651, 3652, 3682—3684, 3692. Отож Кримінальний кодекс приведено у відповідність до Конвенції щодо встановлення кримінальної відповідальності за зловживання впливом, комерційний підкуп тощо.
Міністерство юстиції розробило та внесло на розгляд Верховної Ради проект закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедури здійснення конфіскації», який прийнято у першому читанні.
