Учора в Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційний простір. Українські реалії», організована Національною спілкою журналістів України. У ній узяли участь понад 30 відомих учених, професорів українських вузів, головних редакторів газет, журналістів та інших фахівців. Професіонали констатували повзучу русифікацію українських ефірів, брак владної політики в інформаційній сфері, поступове захоплення провідних газет, журналів, телеканалів олігархічними групами та інші кризові явища. Одним із виходів з цієї ситуації експерти вважають запровадження медіаосвіти для школярів. Тобто дітей потрібно навчати ще у школі, як критично читати газети й дивитися телевізор.
На думку голови Національної спілки журналістів Ігоря Лубченка, українська журналістика розвивається циклічно, від виборів до виборів. Новообрані політики працюють так, наче до них нічого не було, тож проблеми медійної сфери залишаються невирішеними десятиліттями: приміром, денаціонализація державних і комунальних ЗМІ або розвиток громадського телебачення (незалежного від держави і контрольованого глядачами). З року в рік про це дискутують на фахових заходах, до Кабміну та інших владних органів надсилають листи, а віз і нині там.
Директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Різун констатував, що мас-медіа нині не стільки інформують, скільки перетворюються на олігархічно-бізнесово-партійні структури. Якість інформаційних продуктів погіршується, аудиторія звикає до невибагливих передач без аналітики. Учений нагадав про медіаосвіту: спеціальні знання допоможуть сприймати медіа критично.
Курси з медіаосвіти понад 20 років провадяться для школярів у державах ЄС, розповів керівник кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Валерій Іванов. Учні вчаться «зберігати себе» від можливого шкідливого впливу комп’ютерних ігор чи спілкування у соцмережах. Академія української преси, очолювана В. Івановим, розробила навчальний курс для вчителів та студентів педагогічних факультетів. Ці програми експериментально запровадили у п’яти профільних вищих навчальних закладах. Наступного року предмет можуть розповсюдити на всі педвузи України. Результатом роботи конференції стала резолюція, в якій учасники закликають органи влади законодавчо визнати інформаційний простір України національним феноменом (як надра землі, воду, повітря тощо), надати правовий статус інтернет-мас-медіа, створити державну цільову програму підтримки національних виробників медіапродукції та вирішити низку інших проблем журналістської сфери.
Зліва направо: перший секретар Національної спілки журналістів України Віктор Чамара, генеральний директор Болгарського телеграфного агентства Максим Мінчев, президент Академії наук вищої освіти України Микола Дубина, голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко, доцент кафедри телебачення та радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка Віктор Набруско.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
