Міжнародні експерти підрахували, що українські лани мають надзвичайно потужний потенціал, і за умов максимально ефективного використання цілком спроможні прогодувати близько мільярда з нинішніх семи мільярдів населення Землі. Втім, щоб наша країна перетворилася на таку «годувальницю світу», вітчизняним аграріям конче потрібні нові технології та нові, продуктивніші рослинні культури, краще адаптовані до змін клімату. І їх готовий забезпечити Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук, який рухає сільськогосподарський прогрес на півдні України.

 

За свою 123-річну історію цей заклад, де нині працює дев’ять докторів і 30 кандидатів наук, пережив чимало злетів і падінь. Після розвалу Союзу держава приділяла йому дедалі менше уваги, колектив пережив серію скорочень, і заледве «тримався на плаву». Дійшло до того, що в зимовому саду інституту, розташованому в селищі Наддніпрянському неподалік Херсона, наприкінці 90-х років минулого століття через відсутність опалення в морози загинула унікальна колекція пальм, і їх просто... порубали на дрова. Та все минає: Інститут зрошуваного землеробства пройшов суворе випробування кризою і тепер знову нарощує потенціал. Після серії відверто невдалих реорганізацій, кадрових «перетасувань» тут нарешті починається період відновлення і зростання, який колектив пов’язує з новим директором — колишнім заступником керівника не менш відомого в Таврії Інституту рису, доктором сільськогосподарських наук Раїсою Вожеговою.

— Я з упевненістю можу стверджувати, що інститут із своєю науковою школою, величезним напрацьованим досвідом та авторитетом серед аграріїв має всі шанси дати новий поштовх очікуваному розвиткові агробізнесу не тільки в межах Херсонщини. Адже посушливість клімату надалі збільшуватиметься, а це потребує створення в степовому регіоні України потужної зони високоефективного зрошуваного землеробства заради гарантованого отримання високоякісного зерна, овочів та кормів для розвитку м’ясного і молочного скотарства, — каже директор інституту Раїса Вожегова.

Вагомим здобутком останніх років є створені селекціонерами Інституту зрошуваного землеробства 50 нових, більш врожайних і стійкіших до засушливого клімату сортів та гібридів пшениці, сої, люцерни, томатів. У стадії випробування перебувають ще півтора десятка сортів, котрі, безперечно, матимуть величезний попит у рослинництві. Звісно, в умовах гранично урізаного бюджетного фінансування науковцям працювати нелегко, але новий керівник шукає і знаходить замовників з-поміж власників господарств, зацікавлених у впровадженні сучасних агрономічних технологій та вирощуванні стійких до посухи і шкідників зернових, овочевих культур. 

Нині інститутом укладено понад сорок таких договорів. 

До того ж, якщо раніше на оплату співпраці погоджувалися здебільшого великі сільгосппідприємства, то нині зацікавленість у ньому виявляють фермери, ба навіть деякі власники одноосібних господарств. Вони вже досить добре навчилися не тільки рахувати зароблені гроші, а й прораховувати вигоди від інвестицій у «прикладну» науку.

Хоча в Інституті зрошуваного землеробства НААН України нині думають не лише про нові сорти й договори. Днями тут урочисто відкрили Алею слави, присвячену понад тридцятьом науковцям — ветеранам Великої Вітчизняної війни. Вирушаючи в евакуацію, вони вішали на шию в мішечку не пригорщу рідної землі, а дорогоцінне насіння нових сортів пшениці, на створення яких було витрачено стільки часу і зусиль, а потім брали до рук зброю, щоб після Перемоги мати можливість повернутися до улюбленої справи. Тож Алея слави повсякчас нагадуватиме мешканцям Херсонщини про те, що вчені Інституту готові покласти на вівтар загального добра не лише свої знання, талант і досвід, а за потреби — навіть життя не пошкодують.

Директор Інституту зрошуваного землеробства, доктор сільськогосподарських наук Раїса Вожегова.

Нові сорти зернових — золотий фонд українських селекціонерів.

Фото Сергія ЯНОВСЬКОГО.