Віталій Безсонов з міста Дубно (Рівненська область) майструє точні копії сучасних і древніх кораблів. Його заповітна мрія — створити цілу ескадру фрегатів, запустити їх на воду і реконструювати морські баталії минулих віків.
— Так сталося, що мені довелося тривалий час рибалити на італійських морських просторах, — розповідає Віталій Безсонов. — Кожного разу, коли ми поверталися до причалу, перед зором поставав дивовижний корабель — фрегат на зразок «Летючого голландця». Він настільки полонив мою душу, що задум визрів сам по собі: мовляв, коли закінчаться закордонні заробітки, почну займатися кораблебудуванням — створюватиму моделі кораблів.
Перша із них не пройшла «випробувань»: човен не втримався на воді. Тож довелося глибше вникнути в аеродинамічні характеристики. Завдяки їм другий корабель, змайстрований мною, став не тільки красивим, але й вельми рухливим на воді. За ним — ще декілька. Ось так і закоренився в душі задум моделювати та майструвати кораблі. Використовую для їхньої побудови дерево — вільху, сосну, бамбук. Роблю усе на власний розсуд, бо ніхто мене судномоделюванню не навчав. Так би мовити, самоучка. Втім, дотримуюся усталених стандартів, традицій, параметрів. Особливо до вподоби мені фрегати англо-голландської війни другої половини ХVІІ століття. Вони створювалися для мирних плавань — були напрочуд красивими. Втім, краса відійшла на другий план, коли почалося протиборство двох країн. З’явилося на фрегатах озброєння. Відповідно на моїх макетах — усе, що було притаманне кораблям ХVІІ століття, — і їхня могуть, і їхня краса. Але одна справа — говорити про макети-аналоги, друга — створювати їх. Щоб виготовити, скажімо, один голландський фрегат, довелося витратити півроку. Але все одно обов’язково створю цілу ескадру. А далі — реконструкція історичної морської баталії. Це моя заповітна мрія. На рівні з іншою, яку вже почав втілювати у життя, — створити український козацький флот з його знаменитими «чайками».
А поки що Віталій Безсонов день за днем не втомлюється відтворювати минувшину, пов’язану з кораблями. Загалом це заняття в його родині набуло сімейного статусу. Бо допомагають главі сімейства в його улюбленій справі дружина з донькою.
Кораблі Віталія Безсонова часто бувають на різних виставках народних умільців і на одній із них настільки полонили серце відвідувача-іноземця, що той, навіть не торгуючись, заповзявся усі їх викупити. Втім, мрія про власну флотилію, про майбутні реставрації відомих морських баталій взяла гору над заробітком. Звідсіля, як висловлюється Віталій, він ще більш укріпився у думці, що корабельна справа є його справжнім покликанням.
Віталій Безсонов з дружиною та донькою біля свого першого фрегата.
