До парламентських виборів ще майже цілий рік, а луганські виборці вже починають хвилюватися: так за кого ж голосувати? Традиційно Луганщина підтримує дві політичні сили — Партію регіонів і комуністів, але останнім часом симпатії до перших починають слабшати. Причини розчарування відомі.
Хто є хто
Підозрілість — річ неприємна, а підозрілість як інструмент передвиборної боротьби — це взагалі підступна штука.
Лідер луганських комуністів Спірідон Кілінкаров, наприклад, підозрює, що в обласній організації Партії регіонів сьогодні немає людей, які б реально забезпечили її перемогу на майбутніх виборах. Він уважає, що ця політична сила втрачає свої позиції навіть у тих регіонах, де її підтримували особливо активно. Здебільшого це північні райони області. Свою думку Спірідон Кілінкаров побудував на інформації, що її одержує під час спілкування з виборцями, і на результатах деяких соціологічних досліджень. — Якщо в Партії регіонів не змінять підходу до людей, не почнуть прислухатися до їхніх вимог, то у цієї політсили з’являться великі проблеми, — вважає головний комуніст Луганщини та резюмує: «І ніякими грошима ці проблеми в період виборної кампанії розв’язати буде неможливо». Він упевнений, що успіх Партії регіонів на виборах прямо залежатиме від реального доходу українців. «За тими проектами законів, які ухвалюються, і за тим бюджетом, що зверстаний, на сьогодні я бачу, що свої позиції стосовно цих питань вони не переглянули».
Те саме пророкує своїм головним конкурентам з політичної боротьби голова Луганської обласної організації партії «ВО «Батьківщина» Ірина Верігіна, а промахи обласних лідерів Партії регіонів пропонує використовувати для користі своєї політсили. На її думку, сьогодні потрібно «достукатися до кожної людини, розповісти об’єктивну інформацію про події у країні, що відбуваються,», а «листівка — це саме той формат, що дасть змогу повідомляти кричущі факти про корупційний режим кожному луганчанину та жителю області». Із цією метою опозиційні сили створюють в області об’єднання, до якого ввійшли представники ВО «Батьківщина», Фронт змін, ПРП, УНП, ВО «Свобода», «За Україну», ГО «Просвіта», Народна самооборона, «Громадянська позиція» та інші представники громадських організацій. Щоправда, особливо активної роботи не видно. Кажуть, що нове утворення поки що налагоджує свою роботу.
Старі зірки та нові імена
Що ж стосується інтересу, а точніше сказати, довіри до інших політичних партій, то він у луганчан досі не з’явився. Така пасивність насторожує. А чи не вийде так, що половина виборців проігнорує вибори та у відповідальний день не прийде на виборчі дільниці? Можливий і такий варіант, хоча спостерігачі стверджують, що регіонали використають усі свої ресурси, щоб за них проголосувало якнайбільше людей.
Сумніви виборців щодо того, кому віддати свій голос, викликані ще й тією обставиною, що на політичному небосхилі Луганщини все також сіяють старі «зірки», які поки що не мають гідних конкурентів. Засвітилися всього три нові імені, власники яких намагаються завоювати електорат різними способами.
31-літній голова правління гірничо-збагачувальної фабрики «Краснолуцька» Ігор Ліскі очолює обласну організацію «Фронт змін». Кажуть, що з весни 2009-го він є одним зі спонсорів «Фронту змін» і радником лідера партії з питань інвестицій. На минулих виборах Ліскі боровся за крісло міського голови Луганська й програв нині діючому Сергію Кравченку. Поразка, однак, не зменшила амбіцій молодого бізнесмена. Здобувши хорошу освіту в Україні та Англії, Ігор систематизував знання з економіці та свої управлінські навики для результативного особистого лідерства й керівництва. До речі, гірничо-збагачувальну фабрику Ліскі очолив у 22 роки, а сьогодні за рейтингом журналу «Фокус» він увійшов до списку 200 найбагатших людей України. Не можна виключати, що представник нового покоління, впливовий і успішний бізнесмен Ігор Ліскі, збере симпатії молодих луганчан, які проголосують скоріше за нього, а не за політичну силу, яку він представляє.
Утім, в Ігоря є серйозний конкурент в особі 37-літнього регіонала Сергія Горохова — депутата обласної ради, генерального директора ТОВ «Луганський завод трубопровідної арматури «МАРШАЛ». Уважається, що під керівництвом Горохова завод здобув авторитет не тільки на рівні області та держави, а й на міжнародній економічній арені. На Другому україно-російському економічному форумі в Донецьку, в якому взяли участь глави України та Росії, Горохов вирізнився тим, що представив президентам двох країн кульовий кран, який повністю інкрустований більш як 200 тис. камінням Swarovskі. Робота з інкрустації кульового крана камінням Swarovskі виконувалася вручну, безпосередньо фахівцями заводу. Це гламурний виріб Горохов подарував Президенту Росії Дмитру Медведєву. В області ця людина відома своєю щедрою благодійністю. Його обличчя не зникає з білбордів, друкованих і електронних видань області.
Що ж стосується ще одного можливого учасника передвиборних баталій, то ним, найімовірніше, буде 36-літній бізнесмен Володимир Гончаров — голова ради інвесторів фінансової групи «Європейська Інтеграція». Завдяки грамотному менеджменту, інноваційним технологіям управління та злагодженій роботі команди Гончарова, підприємства, що входять до складу групи, перебувають у списку найуспішніших компаній України. Незвичайним фактом біографії члена ради міської організації Партії регіонів, бізнесмена та мецената є те, що Гончаров... має сан священика. Обряд висвячування було зроблено півтора року тому з благословення Митрополита Іоннікія. Володимир Гончаров є священнослужителем храму св. Андрія Первозванного й щонеділі служить літургію. Крім того, депутат-регіонал є студентом Харківської духовної семінарії. Ці обставини надають право припускати, що віруючі, швидше за все, активно підтримають свого священнослужителя, що піде на користь Партії регіонів.
Не встиг — запізнився
Експерти у сфері виборчого права, тим часом, обговорюють проблемні питання вдосконалювання законодавства про вибори народних депутатів України. Наприклад, думки сіверськодонецьких експертів розділилися в обговоренні того, яка виборча система найбільш доцільна для виборів українського парламенту? Одні підтримують змішану систему, за якою 225 депутатів обираються у мажоритарних округах, і 225 — за партійними списками. Інші вважають за доцільне варіант пропорційної системи з відкритими списками у варіанті, що рекомендувався Україні Венеціанською комісією. Але жоден з експертів не підтримав ідею прийняття окремого закону «Про територіальну організацію виборів», у якому були б урегульовані питання утворення виборчих округів і дільниць. Зате більшість погодилася з думкою, що межі виборчих округів повинні встановлюватися безпосередньо в законі.
Керівник обласного Комітету виборців України Олексій Свєтиков звертає увагу на деякі важливі моменти, що стосуються виборчого права.
— На відміну від чинного закону, — каже він, — у проекті не передбачено право виборців голосувати «Проти всіх». Такого рядка в бюлетенях немає. А більшість наших експертів — за збереження в бюлетенях цієї позиції.
Цю думку підтримують й інші луганські аналітики. Вони вважають, що владна команда врахувала категорію розчарованих президентським строком Януковича, які, швидше за все, голосуватимуть «проти всіх», тому у виборчому бюлетені такої позиції не буде. Найімовірніше, розрахунок іде на те, що неграмотний виборець проголосує механічно.
Луганська область.
