Виходить, я сам пустив собі «півня»?

Володимир разом з дружиною доглядають три корови, теля, свиней, мають у господарстві коня. Припасли на зиму три скирти сіна і всі три їх спалили.

— У сусідки так само не стало копиці сіна, — продовжує розповідь фермер. — У неї хата могла згоріти. Бо сіно зберігала під навісом, зверху й з боків закрила шифером, щоб дощ не намочив. У нас згоріла остання копиця в суботу, а в неї наступного дня. Вже боїмося спати лягати. На городі нема що палити, то можуть до будинку добратися.

За словами Володимира Припиновського, за три роки в селі спалили десять скирт. «У нас всього 27 людей проживає, село невелике, а бачите, що робиться...»

Корми на зиму фермер зберігав приблизно за п’ятдесят метрів від будинку. Наприкінці серпня нинішнього року до них зайшла схвильована сусідка. Сім’я якраз вечеряла. Вона побачила, як розгорається полум’я і поспішила повідомити Припиновських. Пожежники приїхали приблизно через півгодини. Гасити вже не було що. Сіно горить швидко. Своїми силами фермеру також не вдалося приборкати червоного півня.

— Від нас викликати пожежників не так просто, — уточнює співрозмовник. — На все село один стаціонарний телефон, він у будинку нашої землячки-пенсіонерки. Але до неї далеченько. Користуємося мобільним, якщо є гроші на рахунку. Щоправда, з пожежниками по мобільному нема зв’язку. То ми набирали «102», а міліціонери вже викликали пожежників.

Через три дні після пожежі фермер отримав з районної міліції відповідь. Текст здивував чоловіка вже з першого речення. В ньому сказано, що внаслідок необережного поводження з вогнем сталася пожежа, під час якої згоріла скирта в його господарстві. «Я розумію, якби сіно зберігав на подвір’ї, біля кухні, де користуємося вогнем, і якась іскра проскочила, то могло бути загорання. Але ж скирти на городі. А там чого з вогнем ходити?» Далі потерпілому пояснили, чому за фактом пожежі не порушили кримінальну справу. З’ясувалося, завдані збитки не такі значні, щоб це робити.

— Для них, може, й незначні, а я виростив і зібрав сіно на більш як двадцяти сотках, — каже фермер.

Трохи більше як через місяць після пожежі не стало ще однієї скирти на городі у Припиновського. «Вранці виходжу з хати, дивлюся, на місці скирти тільки купа згарища, — каже Володимир. — Значить, вночі спалили, бо ввечері вона ще стояла». За словами Володимира, з міліції знов відповіли так само, як і перший раз, мовляв, нема значної шкоди, щоб порушувати кримінальну справу.

— Навіть тепер, коли не стало третьої скирти, і міліція нарешті затримала того, хто міг це зробити, роздумують, порушувати справу чи ні, — продовжує чоловік. — Нам ніхто нічого не каже.

У суботу, 19 листопада, тільки перші сутінки впали на село, фермер побачив з вікна будинку, як на городі знову стоїть стовп полум’я. «Той, хто це робить, вже так знахабнів, що й ночі не чекав, — каже спересердя чоловік. — Не побоявся, що його можуть побачити. Про його нахабство свідчить і те, що наступного дня, тобто в неділю, 20 листопада, спалили скирту моїй сусідці Поліні Максимець. Жінка припасла на зиму сіно для корови, а тепер сльози втирає».

Пожежників цього разу фермер не викликав. Каже, все одно не встигли б доїхати. Сам гасив, щоб вогонь не перекинувся далі. Згарище обкопав і почав чекати міліціонерів. Вони приїхали з собакою і кінологом. «Собака зразу взяв слід і повів до хати, де живуть ті, кого ми підозрюємо, — продовжує співрозмовник. — Його заарештували, але дільничний каже, що скоро випустять. Як воно буде далі, ми нічого не знаємо. Зате добре відомо, скільки пропало людської праці. Спалити десять скирт у маленькому селі! Це ж треба, щоб міліція допустила до такого! Ми вже й листа написали начальнику міліції, щоб робив щось. Всі в селі підписалися під ним, за винятком двох людей...» Як пояснюють односельці, йдеться про сім’ю приїжджих. Вони живуть без прописки, у чужій хаті, ніде не працюють. До їх появи у Благодатному був лад і спокій, а тепер...

Вінницька область.