У рамках започаткованих в Інституті законодавства Верховної Ради України заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення реформування економіки, 25 листопада ц. р. відбувся «круглий стіл» на тему: «Визначення пріоритетних напрямків економічного розвитку України і оцінка відповідності тематики досліджень чинним державним пріоритетам».

Обговорено тенденції формування пріоритетів розвитку України як учасника глобального науково-технологічного ринку, інструменти проведення прогнозно-аналітичних досліджень, світові тенденції й індикатори розвитку інформаційного суспільства.

У роботі «круглого столу» взяли участь провідні вчені та спеціалісти у зазначеній сфері, працівники Апарату Верховної Ради України та центральних органів виконавчої влади, представники реального сектору економіки.

Відкриваючи засідання, директор Інституту законодавства, член-кор. НАН України Олександр Любимович Копиленко зазначив, що метою обговорення є актуалізація проблем у сфері цілепокладання розвитку економіки та пошук шляхів їх розв’язання.

Модератор «круглого столу» — науковий консультант Інституту законодавства, д. е. н. Валерій Ігоревич Сергієнко привернув увагу до того, що останнім часом в Україні затверджено низку нормативних актів, які окреслюють пріоритети суспільного розвитку. Зокрема, у законі «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» тільки в економічній сфері визначено 32 пріоритети, а разом із соціальними та екологічними проблемами їхня кількість становить 52. Одночасно законом «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» визначено сім всеохоплюючих стратегічних напрямів на 2011—2021 роки. Майже стільки ж окреслено у Законі «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». Разом з тим бракує належного взаємозв’язку між соціально-економічними та науково-технологічними напрямками розвитку.

Голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів д. е. н. Олександр Володимирович Кендюхов відзначив, що інерційність мислення окремих урядовців та науковців при розробці модернізаційних заходів стримує розвиток сучасних технологій та розпорошує бюджетні кошти.

Заст. директора Українського наукового центру розвитку інформаційних технологій к. ф-м. н. Ігор Євгенович Нетесін презентував макет інформаційно-аналітичного комплексу оцінки відповідності наукових досліджень державним пріоритетам України, в якому передбачено об’єднання баз даних у сфері наукових досліджень і розробок з метою інформаційного забезпечення моделі інноваційного розвитку.

Президент Міжнародної фундації сприяння ринку Станіслав Іванович Соколенко зупинився на кластерному підході до розвитку стратегічних галузей України та практиці його впровадження в регіонах. Розвиваючи дискусію, зав. відділом промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України д. е. н. Людмила Вікторівна Дейнеко привернула увагу до необхідності визначення й користування більш стабільними у часі пріоритетами, орієнтації на ринки інтелектуальної продукції, забезпечення реального бюджетного наповнення державних цільових програм. Її колега з одеського Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України к. е. н., Світлана Вікторівна Єльченко привернула увагу до певної політизації законотворчого процесу, що врешті-решт заважає реалізації визначених пріоритетів.

Директор Державного фонду фундаментальних досліджень д. е. н. Богдан Романович Кияк поінформував присутніх про досвід конкурсного відбору наукових проектів.

Проблеми розробки індикаторів розвитку суспільства розкрив зав. відділом Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України д. ф-м. н. Сергій Костянтинович Полумієнко. На фрагментарність цілепокладання розвитку суспільства, як наслідок недоліків методології визначення пріоритетів розвитку, та відсутність відповідних інституціолізованих структур, звернув увагу д. е. н. Ігор Борисович Жиляєв. Представник Українського НДІ зв’язку, к. т. н. Валерій Олександрович Гребенніков відмітив неузгодженість термінологічного апарату, занадто вільне оперування поняттями («система цінностей», «цілі тисячоліття»).

Учасники дискусії підтримали пропозицію щодо створення порталу «експертного суспільства», на якому можна розміщувати думки наукової спільноти щодо актуальних законопроектів.