Катерина Степанівна Серажим (на знімку) — доктор філологічних наук, професор кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Академік АН ВШ України, відмінник освіти України.
Народилася Катерина Степанівна 4 грудня 1951 року в с. Василів Білоцерківського району Київської області.
Після закінчення філологічного факультету Київського університету у 1974 році за розподілом свого чоловіка, Серажима Віталія Івановича, поїхала працювати до Львова учителем української мови та літератури у школу.
В Інституті журналістики Київського національного університету з 1995 року обіймала посаду доцента кафедри української мови та стилістики, з 2005-го — професор кафедри видавничої справи та редагування. Автор понад 150 наукових праць.
Нагороджена нагрудним знаком МОН України «Відмінник освіти України» (2007), орденом княгині Ольги ІІІ ст. (2009), премією КНУ імені Тараса Шевченка за підручник «Текстознавство» (2010), Почесною грамотою за особливо видатні заслуги перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (2011).
Напевно, знайдеться чимало людей, про яких можна сказати, що вони присвятили своє життя якійсь справі, і відтак досягли помітних успіхів переважно в одній галузі, або професії чи спеціальності. А є, звичайно, й такі як доктор філологічних наук, професор, Катерина Степанівна Серажим, які мають значущі успіхи в багатьох справах водночас. У таких випадках кажуть, що тільки перелік здобутків талановитої людини є вагомішим за детальний аналіз праць безталанної.
Попри те, що існує ризик щось не згадати у цій низці звершень ювілярки, та все ж наважимося назвати хоча б основні її надбання — українська мова, текстознавство, дискурсологія, видавнича справа і редагування, педагогіка вищої школи. І це ще далеко не все.
Узагалі-то, від сили її енергетичних потоків, за умови появи її у приміщенні, звичайно, мали б вмикатися ілюмінаційні лампи, щонайменше, а то й усі побутові електроприлади, без винятку.
Та слід одразу зауважити, що свої сили невтомна пані Катерина спрямовує у цілком мирне русло, вона очолює профспілкову організацію, дбаючи про всіх без винятку членів профспілки.
А чого варті екскурсійні програми та подорожі, які постійно організовує голова профспілки?! Назву тільки деякі з них, в яких особисто мені поталанило взяти участь. Це поїздка до Крем’янця та Почаївської лаври, до Суботова та Холодного Яру, до Качанівки тощо.
Безумовно, саме за все це — за небайдужість серця, за Perpetuum mobіle, за відданість Україні, за професійність і порядність ми всі її і любимо, і шануємо, і цінуємо.
Тож, шановна Катерино Степанівно!
Прийміть і наші привітання з нагоди Вашого ювілею!
Зичимо особистого щастя, здоров’я Вашому небайдужому серцю, творчої снаги й нескінченного запалу в усіх Ваших справах!
З роси і води Вам! Многая літа, многая літа!
