Цю тему нещодавно обговорювали учасники загальних зборів Національної академії педагогічних наук. В їх роботі взяли участь міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, його перший заступник Євген Сулима, в. о. голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Максим Луцький, президент НАПН Василь Кремень (на знімку праворуч), дійсні члени, члени-кореспонденти НАПН, науковці. Із доповіддю виступив перший віце-президент Академії Василь Мадзігон (на знімку ліворуч).
Провідні педагоги країни винесли на обговорення питання, яке, по суті, визначає майбутнє галузі. Слід чітко усвідомити чому, що і як необхідно змінити в стратегії інформатизації освіти з урахуванням сучасних цивілізаційних трансформацій та підготовки громадянина до життя в інформаційному суспільстві, підкреслив доповідач.
Учені НАПН займаються проблемами інформатизації освіти в трьох напрямах: розроблення науково-методичних засад створення і використання сучасного освітнього середовища; створення, зокрема, електронних підручників і дидактичних засобів та методики їх використання у навчальному процесі; інформаційне забезпечення освітньої та наукової діяльності.
Президія Академії ухвалила Концепцію впровадження медіаосвіти, яка в рамках всеукраїнського експерименту реалізується в 82 загальноосвітніх навчальних закладах.
Науковці виготовили 62 електронні засоби навчання з окремих шкільних предметів. Забезпечено науково-методичний супровід навчання інформатики в середній школі.
Завдання НАПН:
1) вироблення у дитини умінь, навичок і бажання навчатися впродовж життя, щоб завжди бути конкурентоспроможним;
2) навчати дитину не взагалі, а лише того, що стане основою, методологією її подальшої діяльності.
Авторитарна репресивна педагогіка і в школі, і в університеті має поступитися місцем демократичній толерантності. Утвердження дитиноцентризму як провідної ідеї сучасної освіти передбачає навчання і виховання кожної дитини з максимальним урахуванням її індивідуальності, задоволенням її освітніх потреб. Такий підхід дає змогу юним пізнати і розвинути себе і самореалізуватися.
Сучасна освіта відкриває такі можливості. Передусім через сучасні інформаційні технології, які забезпечують комп’ютерну грамотність, індивідуалізацію та інтенсифікацію освітнього процесу, а також новий тип навчальної діяльності.
Обґрунтовано, крім того, концептуальні засади використання ІКТ у навчально-виробничому процесі підготовки кваліфікованих робітників, визначено принципи створення баз даних для прийняття управлінських рішень на різних рівнях управління ПТО, розроблено організаційно-функціональну структуру інформаційної системи ПРОФТЕХ, а також низку електронних підручників і посібників для профтехосвіти.
Учасники зборів зазначали, що подальший розвиток освіти і науки неможливий без належної інформаційної підтримки, яку надають бібліотеки.
Проблему вдосконалення їхньої діяльності на основі ефективного використання електронних бібліотек досліджували в Академії протягом останніх років. У результаті створено модель всеукраїнського галузевого інформаційного ресурсу на базі Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. О. Сухомлинського.
Стрімке поширення всесвітньої мережі Інтернет і необмежений доступ до її ресурсів, у т. ч. і до ресурсів сумнівного змісту, потребують захисту учнівської і студентської молоді від їх небажаного впливу. Для цього і створена система автоматичного обмеження доступу до нецільових ресурсів мережі Інтернет, яка упроваджена в навчальних закладах низки областей.
Завершується реалізація проекту зі створення серії електронних підручників та дистанційних курсів для ВНЗ і шкіл.
Питання інформатизації освіти повинно стати об’єктом наукового інтересу і теоретичної педагогіки, і психології, і предметних дидактик, і андрагогіки, підкреслювали промовці на зібранні. Звичайно, більшої уваги потребує і координація таких досліджень між різними рівнями освіти.
Важливо активізувати участь Академії у виконанні державних програм, спрямованих на розв’язання проблем інформатизації освіти, таких як «Відкритий світ», «Сто відсотків», а також проектів міжнародних фондів та організацій: «Партнерство в навчанні» (Майкрософт), «Один учень — один комп’ютер» (Інтел) та інших.
Потребує термінового вирішення і комплекс психолого-педагогічних і методичних проблем, що виникає у зв’язку з реалізацією нових підходів до вивчення інформатики в середній школі, яке відповідно до прийнятих нових освітніх стандартів має тепер розпочинатися з 2-го класу. Ідеться про створення цілісного науково-методичного забезпечення навчання інформатики в школі на різних її ступенях.
Фото з архіву «Голосу України».
