Стан законності у сфері охорони дитинства та злочинності серед неповнолітніх визначається повнотою додержання прав дітей, виконанням посадовцями повноважень щодо їх захисту, ефективного прокурорського нагляду.
Одначе розв’язанням існуючих проблем у сфері охорони дитинства відповідні органи державної влади, контролю, правоохоронні органи займаються повільно. Самоусунулися від їх вирішення передусім служби та кримінальна міліція у справах дітей, органи освіти.
Ініціатива у подоланні нагальних проблем підростаючого покоління продовжує залишатися за прокурорами.
Сучасне становище дітей в державі вимагає спільних зусиль для розв’язання існуючих проблем. Щороку зростає захворюваність дітей, високими залишаються показники смертності та інвалідності. Діти гинуть від недбалості батьків, лікарів, педагогів. Зростання фактів суїциду серед дітей викликає занепокоєння щодо морально-психологічного стану молоді.
Актуальність проблем охорони дитинства привернула увагу Президента України, котрий 27 жовтня 2011 року провів всеукраїнську нараду з питань захисту прав дитини.
Діти — одна з найуразливіших та незахищених верств населення. Ставлення до них, забезпечення їх прав визначає реальну оцінку політики держави і загального стану розвитку суспільства.
Законом України «Про охорону дитинства» захист прав дітей визначений стратегічним загальнонаціональним пріоритетом. На цих засадах базується діяльність органів прокуратури, напрями якої закріплено у наказі Генерального прокурора «Про особливості правозахисної діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей».
Аналіз стану дотримання законності у цій сфері та рівень виконання окремими посадовцями своїх обов’язків свідчать про те, що їхні зусилля не відповідають гостроті ситуації.
Враховуючи завдання, визначені главою держави, працівники прокуратури активізували правозахисну діяльність на цьому напрямі. Упродовж року прокурорським наглядом охоплено майже всі сфери охорони дитинства. Основна увага зосереджена на усуненні причин та умов, що сприяють правопорушенням та бездоглядності дітей. Перевірено додержання прав дітей на захист від інформації, яка негативно впливає на формування їх свідомості.
Оскільки більшість правопорушень скоїли підлітки з числа учнівської молоді, прокурорським наглядом охоплено забезпечення їх прав на освіту, змістовне дозвілля. Надано принципову оцінку скороченню мережі навчальних закладів. 
З огляду на високий рівень споживання дітьми старшого віку та молоддю алкогольних напоїв проведено комплексні перевірки додержання законодавства, спрямованого на попередження реалізації неповнолітнім алкогольних та тютюнових виробів, діяльності центрів медико-соціальної реабілітації та інших реабілітаційних закладів для дітей, що мають шкідливі звички. 
Вивчено стан додержання прав неповнолітніх, які утримуються у спеціальних установах для дітей, слідчих ізоляторах, виховних колоніях.
Прокурори систематично здійснюють перевірки з питань додержання прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. 
Упродовж усього літнього періоду під пильним прокурорським наглядом перебувала діяльність санітарно-епідеміологічних служб, закладів відпочинку та оздоровлення для дітей. 
Наразі прокурорами регіонів завершено перевірки додержання Закону України «Про Загальнонаціональну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини», результати яких планується розглянути на розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури. 
Упродовж дев’яти місяців поточного року на захист прав дітей прокурорами порушено майже тисячу кримінальних справ, більшість з яких направлена до суду. Скасовано понад чотири тисячі незаконних актів, заявлено дві тисячі позовів на півтора мільйона гривень. До відповідальності притягнуто більше 12 тисяч службових осіб, поновлено права 230 тисяч дітей. На їх користь відшкодовано 77 мільйонів гривень соціальних виплат.
Порушення прав дітей негативно позначається на криміногенній ситуації у молодіжному середовищі. Останнім часом спостерігається тенденція до зростання злочинності серед дітей. Упродовж дев’яти місяців неповнолітніми скоєно майже 14 тисяч злочинів, з яких півтисячі — у складі організованих злочинних груп.
Найбільш питома вага злочинів, вчинених неповнолітніми, у Кіровоградській (8,8%), Житомирській (8,7%), Хмельницькій (8,3%), Закарпатській (7,9%) та Волинській (7,7%) областях.
Кожен п’ятий підліток повторно скоює злочин. З року в рік кількість таких дітей збільшується. У більшості регіонів України зростає рецидивна та групова злочинність серед молоді.
Найбільш поширені випадки рецидивної злочинності серед неповнолітніх Донецької (282 випадки), Дніпропетровської (208), Луганської (184), Запорізької (153) та Миколаївської (141) областей.
Фактично кожен десятий злочин скоєно неповнолітніми у стані сп’яніння. Найбільше — у Донецькій (191), Дніпропетровській (79), Запорізькій (75), Луганській (67) та Кіровоградській (54) областях.
Спостерігається стрімке поширення так званого пивного алкоголізму. Не останню роль у цьому відіграє агресивна реклама напою.
Сьогодні назріла необхідність прийняття закону, який би заборонив рекламу слабоалкогольних напоїв, насамперед пива.
Непокоїть збільшення кількості злочинів у сфері обігу наркотиків. На обліку органів охорони здоров’я та внутрішніх перебуває 1800 неповнолітніх наркоманів. Ними скоєно понад 700 злочинів у сфері обігу наркотичних засобів. Майже всі вони сталися за участі дорослих, які свідомо втягують дітей у протиправну діяльність.
Через латентність дитячої наркоманії наведені цифри не відображають реального стану справ та рівня залежності від стимулюючих речовин неповнолітніх. За ними ховається загроза знищення здорової нації. Водночас понад вісім тисяч дітей потерпіло від злочинних посягань. Щоденні повідомлення про надзвичайні події, які надходять з регіонів, переповнені фактами насильства над дітьми, їх самогубствами, втечами.
Одна з причин такого становища неповнолітніх є неузгодженість дій органів і служб, на які покладено повноваження щодо захисту дітей, попередження серед них злочинності та бездоглядності. 
 Служби у справах дітей — основний орган, на який покладено захист прав дітей, неналежно здійснюють свої повноваження. Не охоплюють увагою всі питання охорони дитинства. Недостатньо координують зусилля місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у вирішенні нагальних потреб дітей. Їхня діяльність головним чином зведена до ведення різних обліків, як-от: облік дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування тощо.
Понад 160 тисяч дітей проживає у неблагополучних сім’ях, кожна п’ята з них (майже 34 тисячі) — у родинах, де батьки мають наркотичну або алкогольну залежність. Як наслідок, поточного року від насильства в сім’ї постраждало майже 200 дітей. З них 6 осіб було вбито, 11 нанесені тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження, ще 11 неповнолітніх зазнали побоїв та мордувань. Стосовно 18 дітей скоєно злочини сексуального характеру.
Контроль з боку служб за умовами утримання дітей у неблагополучних сім’ях, прийомних батьків, опікунів майже відсутній. Реальних та ефективних заходів для захисту прав дітей, які перебувають у несприятливому оточенні, не вживається. Не сприяє покращанню обстановки у таких родинах неналежна робота центрів соціальних служб. Соціальний супровід зведено до надання благодійної або грошової допомоги. Не здійснюються заходи щодо працевлаштування батьків, зміни відношення до виховання дітей. Це приводить до суттєвих порушень прав дітей, а нерідко до тяжких наслідків. 
 Зокрема, перевірка за фактом вбивства двох дітей батьками-алкоголіками у Чернігівській області показала, що неблагополучна сім’я чотири роки перебувала на обліку Носівської служби у справах дітей та під соціальним супроводом центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Систематично проводилося обстеження умов проживання дітей.
Упродовж 2011 року центром здійснено сім інспектувань сім’ї. В актах неодноразово зазначалося про незадовільне утримання дітей, зловживання батьками алкогольними напоями, перебування у помешканні сторонніх осіб у нетверезому стані. За ініціативою служби у справах дітей мати малолітніх притягалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків. 
Проте ніхто не ініціював питання про те, щоб забрати дітей з несприятливого оточення, позбавити батьків батьківських прав. Діти тривалий час перебували у небезпеці, що призвело до трагедії. Стосовно батьків за вбивство дітей порушено кримінальну справу. Прокурором району за фактом недбалості службових осіб служби у справах дітей порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 367 КК України. 
Таку само принципову позицію щодо відповідальності службових осіб зайняв прокурор Овруцького району Житомирської області за фактом завдання прийомною матір’ю тілесних ушкоджень, які спричинили смерть дитини. До речі, колишнім працівником служби у справах дітей.  Упродовж року прокурорами порушено майже 700 кримінальних справ стосовно батьків, які злісно не виконували батьківські обов’язки, що призвело до тяжких наслідків. Водночас не завжди вирішуються питання щодо подальшої долі дітей, притягнення до відповідальності винних службових осіб.
Не можуть не викликати обурення факти торгівлі дітьми. Зазвичай дітей продають власні батьки з метою наживи. Уже поточного року зареєстровано 10 таких злочинів.
Так, СУ УМВС України в Рівненській області 18 березня 2011 порушено кримінальну справу стосовно Коваль М. В. за ч.3 ст. 149 КК України за фактом продажу свого однорічного сина за 320 тисяч гривень. Справа нині розглядається у суді.
За вказаним фактом на вимогу прокуратури міста Рівного притягнуто до відповідальності особу служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому.
Генеральна прокуратура спрямовує діяльність підпорядкованих прокурорів на посилення вимогливості до органів і служб у справах дітей, з вини яких порушено права неповнолітніх. Зобов’язано за кожним фактом їх бездіяльності проводити перевірки у порядку ст. 97 КПК України. 
 Неналежно виконуються повноваження щодо попередження злочинності та бездоглядності органами кримінальної міліції у справах дітей.
Зростання злочинності у підлітковому середовищі обумовлено низьким рівнем профілактичної роботи, якою охоплені лише підлітки, що вже скоїли правопорушення.
Працівники міліції не завжди володіють достовірною інформацією про умови життя і виховання неповнолітніх, які перебувають на обліку. Як наслідок, неблагополучні сім’ї виявляються не вчасно, на облік не ставляться, заходи до попередження негативного впливу на поведінку дітей не вживаються.
Органи внутрішніх справ, на жаль, не завжди виявляють та притягують до відповідальності дорослих, які втягують дітей у протиправну діяльність, передусім у сфері обігу наркотичних засобів. Зокрема, із понад 700 виявлених таких злочинів, скоєних неповнолітніми або за їх участю, лише у семи випадках з них викрито факти схиляння підлітків до вживання наркотиків. Жодного — у Житомирській, Київський та Рівненській областях.
Значна кількість протиправних дій вчиняється підлітками у стані алкогольного сп’яніння. Проте співробітники органів внутрішніх справ не завжди з’ясовують джерела придбання алкогольних напоїв, ініціюють притягнення до відповідальності осіб, які незаконно продають їх неповнолітнім. Не вживаються заходи щодо скасування ліцензій підприємців, які на цьому заробляють.
Водночас на вимогу прокурорів анульовано 50 ліцензій на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Негативно позначається на ефективності профілактики відсутність інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ країни щодо протидії дитячій злочинності та періодичне реформування органів кримінальної міліції у справах дітей.
Не сприяла підвищенню результативності профілактичної роботи і не так давно проведена реорганізація Департаменту кримінальної міліції у справах дітей Міністерства внутрішніх справ. Питання профілактики правопорушень серед неповнолітніх розпорошилося між управліннями громадської безпеки міністерства. Відділи кримінальної міліції у справах дітей увійшли до складу кримінальної міліції, основною функцією якої є оперативно-розшукова діяльність.
Такий підхід суперечить Конвенції ООН з прав дитини, яка рекомендує переходити від карних заходів до питань зміцнення сімей, реального забезпечення прав неповнолітніх. Доцільно було б відновити самостійність кримінальної міліції у справах дітей.
При здійсненні правозахисної діяльності прокурорами встановлено, що не вживаються дієві заходи місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесено прийняття і здійснення галузевих та регіональних програм, спрямованих на охорону дитинства.
Під час формування місцевих бюджетів не враховуються нагальні потреби дітей на охорону здоров’я, освіту, працю, відпочинок та оздоровлення. Як наслідок, визначені програмами заходи носять декларативний характер та не впливають на покращання становища дітей в регіонах.
Непоодинокими залишаються факти розкрадання, використання не за призначенням бюджетних коштів, спрямованих на заходи з охорони дитинства. Цього року прокурорами порушено понад 100 кримінальних справ за привласнення службовими особами коштів, виділених на ремонти, будівництво закладів освіти, інтернатів.
Не проводиться цілеспрямована робота для відновлення мережі дошкільних закладів, установ позашкільної освіти, позаміських таборів відпочинку.
Нині на черзі для влаштування у дитячі садки перебуває понад 100 тисяч осіб. Через скорочення секцій та клубів за місцем проживання тільки 6% школярів займаються спортом. У Вінницькій, Житомирській, Київській, Рівненській та Хмельницькій областях позашкільною освітою охоплено від 20 до 40% дітей шкільного віку.
Оздоровчими послугами літом може скористатися лише половина неповнолітніх.
Не створено належних умов для повноцінного життя, лікування, реабілітації, навчання, професійної підготовки та працевлаштування дітей-інвалідів, яких сьогодні — 165 тисяч. Щороку погіршується стан здоров’я дитячого населення. Торік померло п’ять тисяч дітей, більшість з яких у віці до одного року. Вищими за середні по країні ці показники у Вінницькій та Рівненській областях. Основні причини такого становища — недостатнє фінансування галузі на закупівлю ліків, вакцин, сучасного медичного обладнання. Регіональними органами охорони здоров’я послаблено контроль за якісною медичною допомоги дітям у лікувальних установах.
У своєму щорічному посланні до Верховної Ради Президент України визначив пріоритети у вирішенні саме зазначених питань. Зокрема, забезпечення прав дітей на належні житлові умови, доступні якісні медичні послуги, освіту, дозвілля, культурний та духовний розвиток. Виконання всіх цих завдань законом покладено на органи виконавчої влади.
У свою чергу, прокурори повинні забезпечити ефективний нагляд за додержанням законів, спрямованих на захист прав дітей. Вживати дієві заходи та принципово реагувати на факти недбалого виконання посадовцями службових обов’язків, розкрадання або нецільового використання державних коштів, спрямованих на покращання становища дітей. 
 Захист прав дітей був, є і має залишатися пріоритетним напрямом діяльності всіх гілок влади та правоохоронних органів. Генеральна прокуратура і надалі спрямовуватиме діяльність органів прокуратури на зміцнення законності та повне забезпечення інтересів дитини.
У ситуації, що склалася, Генеральний прокурор підтримав рішення глави держави про запровадження інституту уповноваженого Президента України з прав дитини. На визначення сучасних підходів до профілактики наведених негативних проявів у молодіжному середовищі спрямовані концептуальні засади діяльності у сфері захисту дітей, ухвалені на всеукраїнській нараді 27 жовтня 2011 року.
Діяльність уповноваженого Президента з прав дитини та виконання прийнятих за результатами наради документів сприятимуть кардинальному покращенню ситуації, додержанню конституційних прав дітей, забезпеченню комплексного підходу та запровадженню єдиної державної політики у сфері захисту дитинства.
Олексій ДЕНИСЮК,  перший заступник начальника головного  управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Генеральної прокуратури України, державний  радник юстиції 3 класу.